Постановление суда № 71186750, 22.12.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5123/17

Провадження № 2/645/2638/17

УХВАЛА

про відмову у розстроченні судового збору

22 грудня 2017 року місто Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Бабкова Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Харківської міської ради, що розташована за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 7, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/ 2 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 26, розташованого по проїзду Яблуневому в м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 20.09.2015 року.

В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що даний час вона втратила постійну роботу, має нерегулярний, мінливий дохід та не має можливості відразу у повному обсязі сплатити судовий збір, тому просить надати можливість розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За змістомст. 8 Закону України «Про судовий збір»єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторін.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір»тастатті 136 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У відповідності ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

З огляду на зміст позовних вимог, розмір обов'язкового судового збору, який підлягає сплаті, та те, що відповідачем не надано доказів щодо майнового стану, що підтверджувало неможливость сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про розстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1ст. 136 ЦПК України,ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд-

ухвалив:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -