№ 71147816, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/18030/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київ Грін Енерджі»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2016 р. № 0032481201,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Грін Енерджі» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2016 р. № 0032481201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким позивачу нараховано штрафні санкції.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити, оскільки вважають, що позивачем дотримано нормативні вимоги щодо ведення податкового обліку з податку на додану вартість і відображення у звітності податкових зобов'язань і податкового кредиту товариства протягом перевіряємого періоду.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем несвоєчасно зареєстровано податкову накладну, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки 3632/26-53-12-01/39240934 від 11.05.2016 р. за звітний період жовтень 2015 р. - березень 2016 р. встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначних ст. 201 та ст. 2011 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 календарних днів на суму ПДВ 312 250,39 грн., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10 % в сумі 31 225,04 грн., а також за затримку реєстрації податкових накладних від 31 календарних днів на суму ПДВ 272 307,53 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % в сумі 81 692,26 грн. Загальна сума штрафу складає 112 917,30 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято рішення від 11.08.2016 р. № 18009/10/26-15-10-03, яким податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 р. № 0032481201 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 20.10.2016 р. № 22672/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 р. № 0032481201 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала несвоєчасність реєстрації позивачем податкових накладних.

Так, позивачем було виписано та зареєстровано податкові накладні, а саме: від 31.01.2016 р. № 1 на суму 1663845,20 з ПДВ, від 29.02.2016 р. № 3 на суму 1873502,35 з ПДВ.

В подальшому позивачем було визначено дату виникнення податкових зобов'язань за касовим методом, тобто скориговано за фактом оплати, а саме: 04.02.2016 р. № 7 на суму 1663845,20 з ПДВ зареєстрована 24.03.2016 р., 04.03.2016 р. № 8 на суму 1873502,35 з ПДВ - 24.03.2016 р.

Під час коригування вказаних податкових накладних не відбулося змін щодо суми чи дати одержання бюджетом платежу з ПДВ.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року до 1 липня 2017 року.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Вказані зміни набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Касовий метод для цілей оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Враховуючи зазначене, пункт 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу поширюється на всіх платників податку, які постачають електричну/теплову енергію (в тому числі на виробників електричної/теплової енергії), та на всіх етапах її постачання до кінцевого споживача.

Платники податків, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, податкові зобов'язання з ПДВ визначають на дату зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) або на дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював постачання теплової енергії, що виробляється на установках з нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, а тому на нього розповсюджуються положення пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Так, податкові накладні були виписані позивачем 31.01.2016 р. та 29.02.2016 р., а зареєстровані 24.03.2016 р., тобто а період на який розповсюджувалась дій наведених вище положень Податкового кодексу України.

Таким чином, реєстрація податкових накладних шляхом їх коригування за касовим методом (по факту оплати) була вчинена позивачем в період з 31.01.2016 р. по 04.03.2016 р. у відповідності до вимог пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що відповідачем враховано не було.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що коригування дати виписки податкових накладних, без змін інших реквізитів, жодним чином не вплинуло на обсяги оподатковуваних операцій з ПДВ, суми сплаченого податку на додану вартість та обсяг доходів державного бюджету, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення строків реєстрації податкових накладних від 31.01.2016 р. № 1 на суму 1663845,20 з ПДВ, від 29.02.2016 р. № 3 на суму 1873502,35 з ПДВ, які скориговано на податкові накладні: 04.02.2016 р. № 7 на суму 1663845,20 з ПДВ, яка зареєстрована 24.03.2016 р. та від 04.03.2016 р. № 8 на суму 1873502,35 з ПДВ, яка зареєстрована 24.03.2016 р., а тому нарахування податковим органом штрафних санкцій в загальній сумі 112 917,30 грн. суд визнає безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 р. № 0032481201 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позов (ч. 2 цієї статті).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Грін Енерджі» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві від 26.05.2016 р. № 0032481201.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Грін Енерджі» судові витрати в сумі 1 693,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко