№ 711067, 15.05.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007 р.

Справа № 6/196/07

м. Миколаїв

за позовом

ДП “Володимирське” Казанківського р-ну Миколаївської обл.

до відповідача

ДПІ у Казанківському р-ні Миколаївської обл.

про

Скасування рішення

Суддя Ткаченко О.В

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Рубан В.О., Ціпов”яз С.Г.

Від відповідача

Мироненко В.А., Барановська В.Г.

23 жовтня 2006р. ДП "Володимирське" отримало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Казанківському районі від 23.10.06 р. № 0000462301/0, яким визначене податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 37788,00 грн. та суми штрафних санкцій, нарахованих на цей платіж у розмірі 18894,00 грн., всього на загальну суму 56682,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки підприємства від 17.10.06 р. №24/23-01/-32778065 за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006 року".

За наслідками апеляційного узгодження були прийняті повідомлення –рішення від 04.12.06 р. №0000462301/1 і від 09.01.07 р. № 0000462301/2, яким рішення від 23.10.06 р. залишено без змін.

Податкове зобов’язання визначено податковою службою у зв’язку з порушенням підприємством пп.7.7.1 і п.11.29 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Порушення полягало в тому, що підприємство, визначаючи податкове зобов’язання по операціям з реалізації винопродукції власного виробництва, неправомірно вважало цю продукцію не підакцизною і застосовувало п.11.29 Закону, який звільняє від сплати до бюджету податку на додану вартість

Проте п.11.29 Закону не застосовується в разі реалізації підакцизних товарів, незалежно від того чи товар є власного виробництва чи власного виробництва, виготовлений на давальницьких умовах.

Підприємство, не заперечуючи встановлені податковою службою обставини і правильність арифметичного розрахунку сум, зазначених в рішеннях, звернулося з позовом про скасування рішень, посилаючись на те, що п.11.29 Закону звільняє від сплати до бюджету податку на додану вартість по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва незалежно від того, чи є вони підакцизними. Крім того, реалізована ним продукція не є підакцизною.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в рішеннях і акті перевірки.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п.11.29 ст.11 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Отже зазначена норма не розповсюджується на операції з поставки підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах. Щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва ця норма застосовується незалежно від того, чи є продукція підакцизною.

Таким чином, невірне тлумачення законодавства призвело до прийняття податковою службою неправомірних рішень.

Керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Казанківському р-ні Миколаївської обл. від 23.10.06 р. № 0000462301/0, від 04.12.06 р. №0000462301/1, від 09.01.07 р. № 0000462301/2.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя