Постановление суда № 71085144, 19.12.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/297/16-ц

Пров. № 2-з/202/174/2017

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 грудня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді - Бєльченко Л.А.

при секретарі - Федорченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

18 грудня 2017 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що предметом спору по вказаній справі є стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» заборгованості за кредитним договором № 4215-003/07Р від 26.11.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та відповідачем. Для забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором між останньою та ПАТ КБ «Правекс-Банк» 26.11.2007 року укладений договір іпотеки № 4216-003/07Р, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. У зв'язку із зміною кредитора з ПАТ КБ «Правекс-Банк» на ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», останнє на даний час є іпотекодержателем за договором іпотеки. Представник відповідача зазначив, що відповідач отримала письмову пропозицію від позивача від 31.07.2017 року про необхідність дострокового повернення кредиту у загальній сумі 277 627,98 грн. В разі невиконання вимог зазначалося про звернення стягнення на майно відповідача, що передане в іпотеку шляхом продажу його третій особі. Представник відповідача зазначив, що на даний час відповідач продовжує сплачувати заборгованість за кредитним договором, а отже дії позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в подальшому можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З наведеного можна зробити висновок, що позов забезпечується з метою уникнення в майбутньому можливого ускладення чи унеможливлення виконання рішення суду по справі, а також для ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Однак із заявою про забезпечення позову звернувся саме представник відповідача.

Крім того, у поданій заяві про забезпечення позову представник відповідача просить суд вжити заходів забезпечення позову стосовно предмета іпотеки, укладеного в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов’язань за спірним кредитним договором. Однак, як встановлено матеріалами справи, предметом спору по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 4215-003/07Р від 26.11.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та відповідачем, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення цієї ухвали апеляційної скарги.

Суддя Бєльченко Л.А.