Постановление суда № 71083321, 14.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14587/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Земляної Г.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - Бойко Ганни Олексіївни на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» до Департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Центральному регіоні в особі директора департаменту Жупаненка Віктора Миколайовича про визнання нечинними постанови та розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» звернувся до суду з позовом до Департаменту національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Центральному регіоні в особі директора департаменту Жупаненка Віктора Миколайовича про визнання нечинними постанови від 03.10.2017р. № 1681-ЦД-1-Е і розпорядження від 03.10.2017р. № 1374-ЦД-1-Е.

Водночас, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії розпорядження Департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Центральному регіоні про усунення порушень законодавства про цінні папери від 03.10.2017р. № 1374-ЦД-1-Е, посилаючись на очевидні ознаки його протиправності та на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, представник Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - Бойко Г.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про забезпечення адміністративного позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників позивача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Крім цього, судом першої інстанції зазначено про те, що до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність зазначеного вище рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Таким чином, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2017р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відносно ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» було прийнято постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, 03.10.2017р. Комісією було прийнято постанову та розпорядження, якими встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про акціонерні товариства» в частині непроведення на запит акціонера ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - Акціонер) аудиторської перевірки, а також ненадання на запит аудитора ТОВ «П.С.П. Аудит» (далі - Аудитор) визначеного Акціонером переліку документів для проведення аудиторської перевірки.

Водночас, розпорядженням на позивача покладено, у тому числі, обов'язок у термін до 13.11.2017р. забезпечити доступ Аудитора до всіх документів, визначених в запиті Акціонера від 14.11.2016р. вих. № 1116/14-13.

Натомість, документи визначені в запиті включають в себе документи, що, відповідно до Положення про комерційну таємницю позивача, затвердженого наказом № 137 Генерального директора позивача, містять відомості, що становлять комерційну таємницю позивача (інформація про цінову та/або заохочувальну політику з контрагентами, характер відносин, обсяг операцій, перелік основних постачальників та умови співпраці з ними тощо).

Таким чином, надання Аудитору на виконання розпорядження інформації, що містить комерційну таємницю позивача, може призвести до розголошення такої таємниці, зокрема, шляхом її передачі Акціонеру.

Слід зазначити, що комерційна таємниця охороняється законом, а тому її розголошення буде істотним порушенням законних прав ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 505 Цивільного кодексу України, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 36 Господарського кодексу України, відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

Колегія суддів звертає увагу на те, що питання надання позивачем Аудитору за запитом документів, які містять комерційну таємницю вже було предметом судового розгляду.

Так, наразі в господарських судах на розгляді перебуває справа № 910/783/17 за позовом Акціонера до позивача про зобов'язання забезпечити проведення аудиту та надати копії документів за запитом.

За результатами розгляду даної справи, 06.04.2017р. Господарським судом м. Києва було прийнято рішення, згідно якого позов Акціонера до позивача було задоволено частково, а саме: щодо зобов'язання позивача надати документи на запит позивача - відмовлено; щодо зобов'язання позивача забезпечити Аудиторові можливість проведення аудиту шляхом надання відповіді з інформацією, де визначена дата проведення аудиту - задоволено.

Вказане рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017р.

Наразі, рішення та постанова судів були оскаржені як позивачем, так і Акціонером до Вищого господарського суду України та мають бути переглянуті на предмет законності та обґрунтованості в касаційному порядку.

Отже, з огляду на те, що у випадку виконання позивачем розпорядження існує очевидна небезпека порушення його прав на нерозголошення комерційної таємниці, а також з урахуванням того, що відновлення свого права на нерозголошення комерційної таємниці стане неможливим після її розголошення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення виконання оскаржуваного розпорядження до ухвалення рішення в даній справі.

Незважаючи на викладене, суд першої інстанції при розгляді питання про забезпечення адміністративного позову в даній справі не надав жодної оцінки вказаним доводам позивача, у зв'язку з чим, дійшов помилкового висновку про відсутність обставин для забезпечення позову, який не відповідає викладеним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини є достатніми для підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Частиною 2 ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Центральному регіоні про усунення порушень законодавства про цінні папери від 03.10.2017р. № 1374-ЦД-1-Е, до моменту вирішення спору по суті.

Задоволення клопотання у вказаній частині є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний захід забезпечення адміністративного позову у даній частині відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - Бойко Г.О. слід задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - задовольнити шляхом зупинення дії розпорядження Департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Центральному регіоні про усунення порушень законодавства про цінні папери від 03.10.2017р. № 1374-ЦД-1-Е, до моменту вирішення спору по суті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - Бойко Ганни Олексіївни - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-виробний центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Центральному регіоні про усунення порушень законодавства про цінні папери від 03.10.2017р. № 1374-ЦД-1-Е, до моменту вирішення спору по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Земляна Г.В.Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Земляна Г.В.

Губська Л.В.