Постановление суда № 71063513, 11.12.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Шешеня М.О., розглянувши позовну заяву заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова в особі Ужгородського військового лісництва до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь державної екологічної інспекції у Закарпатській області шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в розмірі 2789,60 грн. Разом з цим, у позовній заяві клопоче відстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі.

Суддя, оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, згідно ч.ч.1, 3 ст.2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.2 цього ж Закону України платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Ця норма кореспондується з нормою ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, аналізуючи дані норми Закону, а саме ч.1 ст.82 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», можна дійти висновку, що фактично відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист. Однак, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цими обставини, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається виключно на цю особу, а у даному випадку на заступника війського прокурора.

Як убачається із заявленого заступником військового прокурора клопотання про відстрочку судового збору, то таке взагалі нічим не мотивоване, а також взагалі не додано жодного належного та допустимого доказу про майновий стан прокуратури, який би перешкоджав сплаті судового збору за такий цивільний позов.

Тому суддя приходить до висновку, що дане клопотання є необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що ціна позову становить 2789 грн. 60 коп., а тому заступнику військового прокурора Ужгородського гарнізону необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. за наступними реквізитами:

р/р 31219206700195

ЄДРПОУ 37916557,

МФО 812016

Банк одержувача: ГУДКСУ у Закарпатській області

Одержувач: УДКСУ у Перечинському районі 22030001.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Тому, керуючись ст.ст.2, 11, 79, 82, 119, 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова в особі Ужгородського військового лісництва до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства - залишити без руху і надати термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.