Постановление суда № 71018089, 15.12.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1731/17

Провадження № 2/355/887/17

У Х В А Л А

Іменем України

про повернення позовної заяви

15 грудня 2017 року суддя Баришівського районного суду Київської області Єременко В.М., розглянувши матеріали цивільної справи №355/1731/17, №пр.2/355/887/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про необхідність повернення позивачу позовної заяви в зв’язку з її непідсудністю цьому суду, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений 03 липня 2017 року приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому суду.

В заявленому позові позивач ОСОБА_1 особисто зазначив, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область.

У відповідності до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом поданого позову є визнання недійсним заповіту, на підставі якого відповідачу ОСОБА_2 заповідалося все належне померлому ОСОБА_3 майно.

Будь-яких посилань на те, що підсудність позову визначається за іншими правилами, ніж встановлені в ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 також не містить.

Враховуючи, що при зверненні до суду з даним позовом, позивач не обґрунтував підстави подання ним позову до Баришівського районного суду Київської області саме вимогами ч. 1 ст. 114 ЦПК України, та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження застосування у даній справі правил виключної підсудності, а зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 територіально не відноситься до Баришівського районного суду Київської області.

Суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підсудна Баришівському районному суду Київської області, а тому підлягає поверненню позивачеві для подання до належного суду.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 109, ст.ст. 115, 121, 208-210, 294 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, повернути позивачеві із всіма доданими до неї документами для подання до належного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.