Постановление суда № 71015241, 14.12.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

14.12.17

Провадження№ 6-а/200/25/17 Справа № 200/11547/14-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі:

головуючого судді – Яковлева Д. О.,

секретаря – Лопати Н. О.

за участі:

стягувача – ОСОБА_1,

представник стягувача – ОСОБА_2

представника боржника ОСОБА_3 міської ради – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, боржник – Дніпропетровська міська рада, про зміну способу виконання рішення,–

В С Т А Н О В И В:

До суду з вищезазначеною заявою звернулась ОСОБА_1, в якій просила суд змінити спосіб виконання постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 25 лютого 2015 року у справи № 200/11547/14-а наступним чином: «з «Зобов’язати Дніпропетровську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки розміром в 0,1 га в районі вул. Веселки у м. Дніпрі у власність ОСОБА_1, місце розташування якої позначене в доданих графічних матеріалах» на «надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки розміром в 0,1 га в районі вул. Веселки у м. Дніпрі у власність ОСОБА_1, місце розташування якої позначене в доданих графічних матеріалах».

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що у спосіб, який визначено судом в постанові від 25 лютого 2015 року, виконати судове рішення прийняте за результатами розгляду справи № 200/1547/14-а, неможливо, оскільки боржник – Дніпропетровська міська рада, відмовляється вчинити дії на його виконання, а тому доцільним буде зміна способу виконання зазначеної постанови шляхом надання їй права самостійно замовити проект землеустрою без рішення ОСОБА_3 міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

В судовому засіданні заявник та його представник вимоги заяви підтримали та просили задовольнити.

Представник ОСОБА_3 міської ради проти задоволення заяви заперечував.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заяви про зміну способу виконання рішення та додані до неї матеріали, вислухавши думку сторін, суд зазначає про наступне.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, у липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати неправомірним і скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 27 листопада 2013 року № 152/43;

- зобов’язати Дніпропетровську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки розміром в 0,1 га в районі вул. Веселки у власність ОСОБА_1, місце розташування якої позначене в доданих графічних матеріалах.

Згідно постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 13 серпня 2014 року у справи № 200/11547/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії та ухвали про виправлення описки від 28 січня 2015 року у справи № 200/11547/14-а, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради від 27 листопада 2013 року № 152/43, зобов’язано Дніпропетровську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки розміром в 0,1 га в районі вул. Веселки у м. Дніпропетровську у власність ОСОБА_1, місце розташування якої позначене в доданих графічних матеріалах.

Частиною 1 статті 263 КАС України передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Вказаною нормою, між іншим, встановлено коло осіб, які можуть звернутися із такою заявою, та визначено умови такого звернення, зокрема наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Тобто, законодавець враховуючи можливість появи певних об’єктивних обставин які перешкоджають примусовому виконанню рішення суду, встановив процесуальну гарантію захисту права особи на виконання судового рішення, шляхом обрання найбільш ефективного способу виконання. При цьому, зміст резолютивної частини рішення суду та його суб’єктний склад залишаються не змінними.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Крім того, вважаю за необхідне звернути увагу ОСОБА_1, що зміна абзацу другого мотивувальної частини рішення, шляхом вилучення словосполучення «Зобов’язати Дніпропетровську міську раду...» не лише суперечить змісту раніше заявлених та задоволених рішенням суду позовних вимог, фактично стягувач просить суд позбавити його права на примусове виконання рішення суду за правилами Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження прав стягувача при примусовому виконанні рішення суду, керуючись ст. ст. 210, 263 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, боржник – Дніпропетровська міська рада, про зміну способу виконання рішення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ в строки та у порядку визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 грудня 2017 року.

Суддя Д. О. Яковлев