Постановление суда № 70970634, 13.12.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15949/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Гноілек Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки до позову не було додано документу про сплату судового збору, при цьому представником позивача було подано заяву з проханням, враховуючи фінансовий стан позивача, відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року було відкрите провадження у справі, якою також розглянута вищевказана заява представника позивача, при цьому ухвалою суду вирішено відстрочити ПАТ «ВіЕйБі Банк» сплату судового збору за подання позовної заяви до 11 грудня 2017 року (а.с. 34, 35).

В судовому засіданні представник позивача Філатова О.С. пояснила, що судовий збір станом на даний час не сплачений.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи,

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказана норма закону кореспондується з ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Як зазначено вище, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва про відкриття провадження у справі від 01.11.2017 року позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до 11.12.2017 року.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674- VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За вимогою ч. 2 ст. 82 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

При цьому судом встановлено, що позивач вимоги ухвали не виконав, судовий збір не сплачено, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду згідно вимог вищенаведених норм процесуального закону.

До пояснень представника позивача про те, що суду після отримання ухвали подавалась заява про звільнення від сплати судового збору суд відноситься критично, оскільки така заява у матеріалах справи відсутня та в судовому засіданні не надано доказів стосовно направлення до суду такого звернення.

Відповідно ч. 2 ст. 207 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 82, 119, 207 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя