Постановление суда № 70965118, 07.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9324/16-к

н/п 1-кс/640/9474/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю слідчого - Савицького Є.М.,

представника Департаменту

земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №32016220000000041 від 05.02.2016 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, -

встановив:

22.11.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, ОСОБА_2, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3, про надання дозволу на тимчасовий доступ та можливості вилучення оригіналів договорів оренди (користування) земельних ділянок укладених між Харківською міською радою та ПАТ «Термолайф» (код 34015182), проектів відведення земельних ділянок з метою передачі в оренду ПАТ «Термолайф» (код 34015182), технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок переданих в оренду ПАТ «Термолайф» (код 34015182), які перебувають в Департаменті земельних відносин Харківської міської ради, за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненко, 7.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Представник Департаменту земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_1, у володінні якого знаходяться речі та документи, будучи допитаним в судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши документи та оцінивши докази, якими слідчий обґрунтовує клопотання, доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наявність акту від 22.12.2015 року № 647/20-33-22-01-07/34015182 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Термолайф» (код 34015182) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. Саме висновки цього акту стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення по ст. 212 ч.3 КК України службовими особами товариства.

Відповідно до ст. 86 Податкового Кодексу України акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені Податковим Кодексом України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Однак згідно висновків вказаного акту, він не був вручений директору та головному бухгалтеру ПАТ «Термолайф», слідчому судді не надано доказів, що б підтверджували вказаний факт. А тому, виходячи з того, що акт не вручений посадовим особам ПАТ «Термолайф», слідчому судді не надано відомостей про те, чи оскаржувався цей акт ПАТ «Термолайф», якою є правова позиція товариства щодо вказаного акту та чи є висновки перевірки дійсними.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 8.10.2004 року злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджету або державні цільові фонди грошових коштів, які мали бути сплачені у строки та в порядку , передбаченому чинним законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, який вважається узгодженим і підлягає оплаті. Відповідно до п. 14.1.175 Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового Кодексу України, скарга на акт перевірки, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті (на протязі 10 днів з дня отримання рішення), зупиняє виконання платником податку грошових зобов'язань, визначених у повідомленні-рішенні на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. У перебігу цього терміну грошові зобов'язання , які оскаржуються , вважаються не узгодженими . Таким чином, слід зробити висновок, що якщо підприємство в термін (протягом 10 днів ) подало скаргу на дії податкового органу ( повідомлення-рішення ), грошове зобов'язання не вважається узгодженим до моменту прийняття остаточного рішення. Дане твердження дає право сказати, що в цьому випадку злочин, як мінімум, не може вважатися закінченим. Таким чином, обов'язковою умовою для внесення відомостей до ЄРДР має бути наявність податкового боргу та несплата його у встановлений термін.

Однак, слідчий суддя позбавлений можливості дослідити вказані питання, оскільки слідчим не надані достовірні докази того, що акт перевірки, на підставі якого були внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є чинним.

Відповідно до ч.2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей та документів зазначаються значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, надані суду матеріали, що додані слідчим до клопотання, не містять належних та допустимих доказів в підтвердження та обґрунтування викладених слідчим доводів та висновків щодо причетності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради до вчинення кримінального правопорушення у зазначеному кримінальному провадженні.

Таким чином слідчий всупереч вимогам ч.ч.5, 6ст. 163 КПК Українине довів наявність достатніх підстав вважати, що документи, про тимчасовий доступ до яких ставиться питання, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 107, 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області, ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №32016220000000041 від 05.02.2016 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.