Решение № 7090597, 01.12.2009, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2009Справа №2-5/5405-2009 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Екоцентр», м. Кіровоград

До відповідача - Товарної біржі «Фортуна», м. Сімферополь

Про стягнення 57399,89 грн.

Суддя М.П.Гаврилюк

Представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірма «Екоцентр» звернувся до Господарського суду із позовної заявою до відповідача - Товарної біржі «Фортуна», в який просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму безпідставно отриманих коштів у сумі 57020,00 грн. та 3% річних в сумі 379,89 грн., а всього 57399,89 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що позивачем згідно умов укладеного між ними договору перераховано відповідачу оплату за транспортно-експедиційні послуги у сумі 391280,00 грн., однак відповідачем надано послуги на суму, меншу, ніж та, яка була перерахована позивачем, у зв'язку з чим позивач повинен був повернути різницю між сумою, на яку ним надані послуги, чого ним належним чином виконано не було.

Від позивача на день розгляду справи надійшла заява про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Справа розглядається у відповідності зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою «Екоцентр» (замовник за договором) та Товарною біржею «Фортуна» (експедитор за договором) було укладено договір на транспортне-експедиційне обслуговування № 10.

Згідно п. 1.1 договору відповідач від свого імені та за рахунок позивача забезпечує здійснення перевезення вантажів позивача автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні.

Відповідно до п. 5.2. договору належні відповідачу суми за транспортні та експедиторські послуги можуть оплачуватись позивачем при поданні заявки (передплата).

Згідно умов договору позивачем перерахувало відповідачеві оплату за транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 391280,00 грн.

У відповідності з 5.3. договору остаточний розрахунок за транспортно-експедиторські послуги проводиться позивачем на підставі рахунку-фактури відповідача та акта про виконання транспортно-експедиторських послуг.

Згідно актів виконаних робіт (арк.спр.14-19) відповідачем надано транспортно-експедиційні послуги на суму 320780,00 грн.

Різниця між сумою, сплаченою позивачем та вартістю наданих відповідачем транспортно-експедиційних послуг склала 70500,00 грн.

Факт наявності переплати та заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 70500,00 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.03.2009р. (арк. спр. 20).

Оскільки відповідачем частково повернуто позивачу кошти в сумі 13480,00 грн. позивач 02 липня 2009р. направив на адресу відповідача претензією з вимогою оплатити 57020,00 грн.

Дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані коштів у сумі 57020,00 грн. та 3% річних в сумі 379,89 грн., а всього 57399,89 грн.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснена у відповідності з. 5.2 договору передоплата транспортно-експедиційних послуг відповідача, тоді як відповідачем надано послуги на суму, меншу ніж ним отримано від позивача як передоплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів сплати заборгованості.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44,49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товарної біржи «Фортуна» (м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 41, к.29, р/р 265050977301 ФКРУ «Фінанси і кредит» м. Кіровоград, МФО 323293, ЗКПО 13744541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Екоцентр» (м.Кіровоград, вул. Тімірязєва, 59, р/р 2600230010118 в АКБ УСБ м.Кіровоград, МФО 323293, ЗКПО 13744541) суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 57020,00 грн., 3% річних у сумі 379,89 грн., державне мито у сумі 573,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.