Постановление суда № 70893068, 11.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"11" грудня 2017 р.

справа № 916/2306/17

За позовом: Приватного підприємства "Фрог Агросервіс"

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут зв`язку»

- Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України

- Одесько-Сімферопольської дієцезії римсько-католицької церкви

про зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Петренко Н.Д.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі – Приватним підприємством «Фрог агросервіс» (ПП «Фрог агросервіс») заявлені вимоги до відповідача – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (РВ ФДМУ по Одеській області) про зобов’язання провести конкурс на право оренди щодо нерухомого майна, а саме: частини нежитлових приміщень першого корпусу №№ 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, загальною площею 304,80 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 23, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут зв’язку» (ДП «ОНДІЗ»), згідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна від 13.10.2004 № 2149.

25.09.2017 господарським судом Одеської області порушено провадження у справі №916/2306/17.

29.11.2017 через канцелярію суду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач, керуючись положеннями ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 13, 215, 216 Цивільного кодексу України просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Релігійноюї організацією Одесько-Сімферопольська дієцезія римсько-католицької церкви від 21.09.2017.

В судовому засіданні 30.11.2017 суд відмовив позивачеві у прийнятті вищевказаної заяви про уточнення позовних вимог, оскільки положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу не допускається одночасна зміна предмету і підстав позову.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 916/2306/17 від 30.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

07.12.2017 позивач звернувся до суду з заявою про повернення судового збору (вх.№2-6482/17), сплаченого при подачі заяви про уточнення позовних вимог.

Частиною 1 ст.4 Закону України про судовий збір визначено, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями п.п.1 п.2 ч.2 ст 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майного характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, положеннями п.п.2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено: "Якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України чи частиною другою ст. 208 Господарського кодексу України, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що квитанцією Приватбанку № 0.0.905053923.1 від 29.11.2017, оригінал якої міститься в матеріалах справи, Приватним підприємством "Фрог Агросервіс" сплачено 1600, 00 грн. судового збору за подання заяви про уточнення позовних вимог до господарського суду Одеської області.

07.12.2017 позивач звернувся до суду з заявою про повернення переплаченої суми судового збору в розмірі 1600, 00 грн.

Положеннями п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Приймаючи до уваги дійсну сплату позивачем судового збору за заяву про уточнення позовних вимог, заява позивача про повернення надмірно сплаченої суми судового збору підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В :

1. Заяву Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" задовольнити.

2. Повернути з Державного бюджету України УК м. Одесі/ Приморський район (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Приватного підприємства "Фрог Агросервіс" (57508, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 8 Березня, 40, кд ЄДРПОУ 32066963) суму судового збору у розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот грн), сплачну за квитанцією Приватбанку № 0.0.905053923.1 від 29.11.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Суддя Н.Д. Петренко