№ 70889751, 01.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі – відповідач) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 17.11.2016 р. № 489/4.7-11/336 у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Трудовий договір з працівником був припинений на підставі заяви працівника про звільнення в зв’язку з призовом на військову службу. При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було застосовано норми законодавства, які не діяли на момент винесення наказу про звільнення. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» не здійснювало звільнення працівника, призваного на строкову службу, а припинило із ним трудовий договір згідно норми закону.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

28.10.2016 р. ОСОБА_4 управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт № 489/4.7-11 від 28.10.2016 р.

Перевіркою встановлено наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт»:

- п. 3 ч. 1 ст. 36, ст. 119 КЗпП України, а саме, за працівником, призваним на військову службу, не зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

ОСОБА_4 управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис № 245/4.7-11 від 28.10.2016 р., згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» належить забезпечити здійснення заходів у виконання вимог ч. 3 ст. 36 КЗпП стосовно ОСОБА_4 щодо увільнення від роботи зі збереженням робочого місця та середньої заробітної плати як працівникові, призваному на строкову військову службу (військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період).

17.11.2016 р. ОСОБА_4 управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 489/4.7-11/336, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» накладено штраф у розмірі 14 500,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» оскаржено в судовому порядку припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 245/4.7-11 від 28.10.2016 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 р. № 804/7840/16 встановлено наступне.

«ОСОБА_4 перебував в трудових правовідносинах з ТОВ «Кривбасремонт» з 08.07.2014 р., працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду.

06.04.2015 р. ОСОБА_4 звернувся до роботодавця із заявою про звільнення з роботи у зв'язку з призовом на військову службу.

Відповідно до повісткиГолвін М.С. призваний на строковувійськову службу.

Наказом № 103-к від 06.04.2017 р. ТОВ «Кривбасремонт» ОСОБА_4звільнено з 06.04.2015 р. у зв'язку з призовом на військову службу на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП.

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка додержання позивачем законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування стосовно розгляду звернення ОСОБА_4 щодо незбереження робочого місця, невиплати середньої заробітної плати, висновки якої викладені в акті перевірки № 489/4.7-11 від 28.10.2016 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3 ст. 36, ст. 119 КЗпП.

На підставізазначеного акту перевіркивідповідачемприйнятоприпис № 245/4.7-11 від 28.10.016 р. про зобов'язання позивача забезпечити здійснення заходів на виконання вимог ч. 3 ст. 36, ст. 119 КЗпП стосовно ОСОБА_5 щодо увільнення від роботи із збереженням робочого місця та середньої заробітної плати як працівникові, призваному на строковувійськову службу (військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період).

На час призову ОСОБА_4 на строкову військову службу діяв період мобілізації, тому відповідно до приписів ст. 119 КЗпП за цією особою як працівником, що призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у разі оголошення рішення про проведення мобілізації на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких він працював на час призову.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації, з ним не міг бути припинений трудовий договір відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, про що прямо зазначено у цій правовій нормі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки та оскаржуваного припису.»

Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплатаїх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається що ОСОБА_4 управлінням Держпраці у Дніпропетровській області за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» складено акт № 489/4.7-11 від 28.10.2016 р., винесено припис № 245/4.7-11 від 28.10.2016 р. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 489/4.7-11/336 від 17.11.2016 р.

Порушення законодавства викладено в акті перевірки, постанові та приписі ідентично.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 р. № 804/7840/16 встановлено обґрунтованість висновків акту перевірки№ 489/4.7-11 від 28.10.2016 р. та припису № 245/4.7-11 від 28.10.2016 р.

Рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» ст.ст. 36, 119 КЗпП.

Таким чином, постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 489/4.7-11/336 від 17.11.2016 р. відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» до Головного управління Державної служби України з питань праці уДніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови– відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2017 року