Постановление суда № 7086351, 09.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

__________________________

УХВАЛА

"09" грудня 2009 р. Справа № 17/176

Суддя Петухов М.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства

"Рівненське підприємство автобусних станцій"

до відповідача Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області

про визнання неправомірним рішення з вилучення у позивача виручки, яка йому не належить та штрафу по даній виручці в сумі 9 318 грн. 66 коп.

за участю представників сторін:

від позивача : Сисюк М.В.- голова правління., Мосійчук В.А. - представник за довіреністю.

від відповідача: Катеринчук Ю.В. - представник за довіреністю.

Cтатті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідача про визнання неправомірним рішення з вилучення у позивача виручки в сумі 3106,22 грн. та штрафу по даній виручці в сумі 6212 грн. 44 коп. З підстав зазначених у позові просить позов задоволити.                               Відповідач в судовому засіданні подав суду клопотання про припинення провадження по справі № 17/176, мотивуючи тим, що Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діяла як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій , відповідно, як суб'єкт владних повноважень. Отже , вищезазначений спір є публічно-правовим.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід припинити.

Приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі суд виходив з наступного.

Предметом спору є вимога про про визнання неправомірним рішення з вилучення у позивача виручки, яка йому не належить та штрафу по даній виручці в сумі 9 318 грн. 66 коп. , тобто рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Пунктами 2 статей 1,19 Закону України "Про судоустрій" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

Пунктом 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Згідно ст. 13 ГПК України, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, інша посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином позови про скасування та визнання нечинними актів суб'єктів владних повноважень підвідомчі адміністративним судам, а господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів господарюючих суб'єктів, які не є суб'єктами владних повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарга (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи вказані вище норми Законів України, та приймаючи до уваги те, що на момент подачі Відкритим акціонерним товариством "Рівненське підприємство автобусних станцій" позову ( станом на 19.11.2009 року) створений та діє Рівненський окружний адміністративний суд, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі слід припинити.

          Керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст. 80, ст.47 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 17/115 припинити.

2. Видати Відкритому акціонерному товариству "Рівненське підприємство автобусних станцій", 33023, м. Рівне, вул. Київська , 6, код 03118481, довідку на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 102 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 3079 від 19.11.2009 року.

3. Видати Відкритому акціонерному товариству "Рівненське підприємство автобусних станцій", 33023, м. Рівне, вул. Київська , 6, код 03118481, довідку на повернення з державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., сплачених згідно платіжного доручення № 3080 від 19.11.2009 року.

4. Копію даної ухвали направити сторонам по справі .

Суддя                                                   М.Г. Петухов.