Решение № 7086271, 14.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 16/249/09

За позовом: Приватного підприємства «Миколаїв –Шинторг»(57212, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Калинівка, вул. Шаповаленка, 189)

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Вісон» Укртранспродгрупа (54000, м.Миколаїв, вул. Очаквіська, 16)

Про: стягнення 142438,36 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Морозова Т.Б., дов. № 2/09 від 18.11.2009р.

Від відповідача: Іванцов І.А., дов. б/№ від 25.09.2008р.

В засіданні приймає участь:

Була оголошена перерва до 14.12.2009 р.

Приватне підприємство «Миколаїв –Шинторг» звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Вісон»Укртранспродгрупа 29406,57 грн. заборгованості.

Представник позивача вточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь 35000,00 грн. боргу за договором від 01.04.2009 р. №1-04-09, 1 758,36 грн. - 5% річних за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором від 01.04.2009 р.№ 1-04-09, 89480,00грн. - пеня в розмірі 1% за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором від 01.04.2009 р. №1-04-09, 16200,00 грн. - різниця між фактичною відпускною ціною шин офіційним дистриб'ютором станом на 15.04.2009р. та відпускною ціною відповідачу - всього 142438,36 грн. Представник відповідача позовні вимоги не визнає, він стверджує, що вантажні шини від позивача не отримував, оскільки договір, видаткову накладну та акти звірок ним не підписувались. Він також вказує на неправомірне нарахування уточнених позовних вимог, але обґрунтованих законних підстав не приводить.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.04. 2009 року між сторонами був укладений договір поставки № 1-04-09.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 вищевказаного договору поставки Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар. Згідно з п. 9.1 гл.9 «Порядок розрахунків»оплата товару здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних дня з моменту поставки товару.

Як свідчить видаткова накладна № РН - 0000022 від 01.04.2009 року Позивач /Постачальник/ поставив Відповідачу /Покупцю/ товар на загальну суму 54000,00/п'ятдесят чотири тисячі/ грн. Тобто відповідач повинен був оплатити за товар 54000,00 грн. до 14.04.2009р.

Протягом чотирнадцяти днів з моменту поставки відповідної партії товару Відповідач за отриманий товар не сплатив. Сплата вартості товару відбувалася частково після пропущеного строку сплати, а саме: 15.04.2009 р. сплачено 10 000 грн. (платіжне доручення №125 від 15.04.09 р.), 05.06.2009 р. сплачено 4 000 грн. (платіжне доручення №220 від 05.06.2009 р.), 26.06.2009 р. сплачено 5 000 грн. (платіжне доручення №263 від 26.06.09 р.), про що свідчать платіжні доручення, які є доказом того, що договір дійсно було укладено та в акті взаєморозрахунків станом на 27.06.2009 р. заборгованість Відповідача складала 35 000,00 грн..

Більше розрахунків за оплату поставленого товару Відповідачем не проводилось.

Фактично за поставлений товар боржником станом на час розгляду справи в суді сплачено 19000,00 грн. Таким чином, на теперішній час боржником не сплачено основну суму боргу в розмірі 35000,00 грн. З Відповідачем проводились звірки взаємних розрахунків:

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків між Приватним підприємством «Миколаїв - Шинторг»та ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА від 01.06.2009 року борг ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА складав 44 000,00/сорок чотири тисячі/ грн.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків між Приватним підприємством «Миколаїв - Шинторг»та ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА від 27.07.2009 року борг ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА складав 35 000,00/тридцять п'ять тисяч/ грн.

Станом на 09.12.2009 р. борг в розмірі 35 000,00 грн. не погашений.

Відповідно до ст. 526 ЦК та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу та ст. 230 Господарського Кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно із законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею). Отже майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Згідно з п.11.2 Договору поставки № 1-04-09 «За прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та п’яти відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення».

В позові позивач, посилаючись на ст. З Закону України від 22.11.1996 р. №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Однак, абз. другим частини 1 статті 199 ГК України визначено, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Отже частиною 2 статті 551 ЦК України сторонам дозволено збільшувати розмір неустойки (в нашому випадку - пені), встановлений законом, шляхом погодження його в Договорі, укладеному з дотриманням письмової форми.

Відповідно до ст. ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Господарський кодекс України визначає, що відносини в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Відповідно до ч. 2 ст. 67, частини 4 ст. 179 ГК України сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємин. Під час укладення господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору.

Частина 6 статті 231 ГК України передбачає граничний розмір штрафних санкцій, що нараховуються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, але якщо інший розмір відсотків не встановлений договором Частина 6 ст. 232 ГК передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже розмір пені, передбачений у договорі від 01.04.2009 р. не суперечить законодавству, а тому нарахування пені на заборгованість Відповідача повинна проводитись, виходячи з умов договору.

Відповідно до п. 11.2 розділу 11 «Відповідальність сторін»договору від 01.04.2009 р. за прострочення платежу Відповідач зобов’язався сплатити пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, позивач просить стягнути з відповідача обумовлений в договорі 1% пені, що становить - 89480 грн. (розрахунок додається).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також відповідно до вказаного вище п. 11.2 розділу 11 Договору «Відповідальність сторін»за прострочення платежу ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА зобов’язався сплатити п'ять відсотків річних за весь час прострочення. 5% річних за час прострочення платежу становить 1758,36 грн. (розрахунок додається).

Крім цього, слід відмітити, що пункт 5.2 Договору передбачає, що погодження замовленого товару в асортименті відбувається на момент поставки. Позивач поставив Відповідачу товар за цінами, що діяли на момент поставки, тобто на 01.04.2009 р. Але Покупець прострочив оплату товару.

Ціна товару в договорі не обумовлювалась.

Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни товару допускається у випадках та на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Договору від 01.04.2009 р. ціни на товар, що є предметом          поставки за цим Договором, можуть бути змінені Постачальником шляхом внесення відповідних коректив у специфікацію або прайс-лист.

Тому, враховуючи вимоги викладених вище пунктів 2.2 та 2.3 Розділу 2 Договору, та те, що Відповідач не виконав своєчасно зобов’язання за договором Позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 16 200,00 грн. Обґрунтуванням цієї суми є той факт, що ринкова ціна на вантажні шини NOKIAN NTR 728 385/65 R22.5 станом на 15.04.2009 р. (день прострочення виконання зобов’язання) складає 3150, 00 грн., що підтверджується листом ТОВ «НОКИАН ШИНА», яке є офіційним дистриб'ютором вантажних шин цієї марки в Україні. (розрахунок додається).

Що стосується стверджень відповідача, що він вантажні шини від позивача не отримував, оскільки договір, видаткову накладну та акти звірок ним не підписувались, суд вважає доцільним зазначити наступне.

Договір від 01.04.2009 р. і видаткову накладну було скріплено печаткою ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА. Печатка є офіційним реквізитом підприємства.          У статті 181 Господарського кодексу України міститься безпосередня вимога щодо застосування печатки підприємства при укладенні господарських договорів між юридичними особами. Тобто за загальним правилом господарський договір укладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Крім цього, згідно з абз. 2 частини 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Відповідно до цієї норми ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА Омельченку Володимиру Івановичу 01 квітня 2009 року за №22 була видана довіреність терміном дії до 10 квітня 2009 року (в якій Відповідач вказав свої реквізити), що стало підставою для видачі Омельченку В.І вантажних шин загальною вартістю 54 000,00 грн.

До речі, у видатковій накладній №РН-0000022 від 01.04.2009 р. під підписом ОмельченкаВ.І. вказано, що він отримує товар відповідно до довіреності №22 від 01.04.2009 р.

Отже, доказом того, що договір №1-04-09 від 01.04.2009 р. дійсно було укладено та Відповідачу поставлено товар на суму 54 000,00 грн. свідчить печатка ЗАТ «ВІСОН»УКРТРАНСПРОДГРУПА та підпис уповноваженої особи на видатковій накладній та на договорі.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Вісон»Укртранспродгрупа (54000, м.Миколаїв, вул. Очаквіська, 16; ЄДРПОУ 30976782ДПН 309767814037 Свідоцтво № 30976782 Р/р 2600810131203 6 у філії ОТП Банк у м. Миколаєві, МФО 326911) на користь Приватного підприємства «Миколаїв –Шинторг»(57212, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Калинівка, вул. Шаповаленка, 189; р/р 26001301000264 в Миколаївській ФАКБ ВТБ м.Миколаїв, МФО 386241, ЄДРПОУ 36328560, Свідоцтво № 100218347) 142438,36 грн. заборгованості, 1424,38 грн. –держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя