Решение № 7086127, 09.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09                                                                                           Справа№ 3/234

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ПП „Рекламна компанія” М.Т.Ю”, м. Львів

До відповідача: ТзОВ „Ліга партнерів”, м. Львів

Про стягнення 15231,20 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Лісовська Я.Р. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватним підприємством „Рекламна компанія” М.Т.Ю” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліга партнерів” про стягнення 15231,20 грн.

В судовому засіданні 09.12.2009 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 09.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ліга партнерів” (Замовник) та Приватним підприємством „Рекламна компанія” М.Т.Ю” (Виконавець) було укладено договір № 01/01-09 про надання послуг по розміщенню зовнішньої реклами.

На виконання умов договору та додатків № 1 та 2, позивач надав позивачу рекламні послуги на суму 20083,24 грн. за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши позивачу 4852,04 грн.

26.08.2009 року та 19.10.2009 року позивачем були направлені листи-вимоги про оплату заборгованості, які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 15231,20 грн., яку Приватне підприємство „Рекламна компанія” М.Т.Ю” просить стягнути в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 01/01-09 та Додатків до договору № 1 та 2, позивач надав відповідачу послуги по розміщенню реклами на рекламних конструкціях типу „Біг борд” по вулицях міста Львова, а саме: вул. Чорновола, 67 в період лютий –березень 2009 р., вул. Стрийська, 35 в період лютий-березень 2009 р., вул.Любінська (арка) в період квітень 2009 р., вул. Чорновола, 67 в період квітень 2009 р. та вул. Стрийська, 45 в період квітень 2009 р. на загальну суму 20083,24 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за № 01/01-09 та №02/01-09 від 04.03.2009 року, за №05/03-09 від 03.04.2009 року та за № 06/03-09 від 04.05.2009 року, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідно до п.3.3 Договору №01/01-09 розрахунок між сторонами за даним договором здійснюється в національній валюті України –гривні, у формі безготівкового розрахунку, на підставі рахунку –фактури Виконавця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

20.01.2009 року, 03.03.2009 року та 17.03.2009 року позивачем були виставлені відповідачу для оплати рахунки на суму 20083,24 грн., однак як вбачається із матеріалів справи відповідачем проведено оплату 10.02.2009 року тільки по двох рахунках від 20.01.2009 року в сумі 4852,04 грн. Решта суми боргу за отримані відповідачем послуги залишилась непогашеними.

26.08.2009 року та 19.10.2009 року позивачем були направлені листи-вимоги про оплату заборгованості, які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, за отримані послуги станом на день розгляду справи, становить 15231,20 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 152,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліга партнерів” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45, код ЄДРПОУ 34461697) на користь Приватного підприємства „Рекламна компанія ”М.Т.Ю” (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 офіс 503, код ЄДРПОУ 36119311) –15231,20 грн. –заборгованості, 152,32 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.12.2009 року.

Суддя