Постановление суда № 70858664, 11.12.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7916/17

2-з/212/63/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2017 року до суду надійшла вищезазначена заява про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначено, що в провадження Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу подано позов про визнання недійсними договорів оренди нежитлових приміщень, звільнення нерухомого майна, у зв’язку з чим просить забезпечити його позовну заяву шляхом передачі йому на зберігання приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Кирило-Мефодіївська, буд. 2 прим. 12 та вул.. Едуарда Фукса, буд.6, прим. 2 в м. Кривий Ріг та заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняти правочини щодо оренди приміщень за зазначеними вище адресами.

Вивчивши матеріали заяви прихожу до наступного.

Відповідно до ч.1 ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договорів оренди недійсними, звільнення нерухомого майна не відкрито, з підстав виконання вимог частини3 статті 122 ЦПК України.

Положеннями ч. 4 ст. 151 ЦПК України передбачено, що за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст. 151 ЦПК України законодавець допускає вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, лише якщо це потрібно для запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Таке положення є винятком із загального правила та обумовлює забезпечення майбутнього позову.

Разом з тим, воно є і єдиною підставою забезпечення майбутніх позовних вимог і не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, не допускається вжиття заходів забезпечення майбутнього позову у всіх інших випадках.

Між тим, з поданої заяви вбачається, що спір виник не з приводу захисту права інтелектуальної власності, а з приводу нерухомого майна, тому подану заяву слід повернути заявнику.

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Колочко