Постановление суда № 70857017, 11.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Хобор Р. Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 807/1212/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського місцевого центру зайнятості з надання безоплатної правової допомоги про визнання дій протипранвими,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Ужгородського місцевого центру зайнятості з надання безоплатної правової допомоги про визнання дій протиправними.

Ухвалою Закарпатського окружного суду від 27 вересня 2017 року в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського місцевого центру зайнятості з надання безоплатної правової допомоги про визнання дій протиправними залишено без руху.

При цьому ухвалою Закарпатського окружного суду від 27 вересня 2017 року позивачу строк до 16 жовтня 2017 року для усуненння недоліків.

Дану ухвалу позивач оскаржив в апеляційному порядку та до апеляційної скарги подав додаткові докази, того що є біженцем та має скрутне матеріальне становище.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Ужгородського місцевого центру зайнятості з надання безоплатної правової допомоги про визнання дій протиправними залишено без руху у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, а подані позивачем доводи на підтвердження неможливості сплати судового збору визнано безпідставними.

28 жовтня 2017 року, на виконання вимог вищевказаної ухвали, позивач подав заяву в якій доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору не надав.

13 листопада 2017 року за результатами розгляду поданої заяви ОСОБА_1 повторно надано термін для усунення недоліків апеляційної скарги, що викладені в ухвалі судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

23 листопада 2017 року на виконання вимог вищевказаної ухвали, позивач подав заяву в якій покликався на неможливість сплати судового збору з підстав, які раніше були визнані необргунтованими та такими, що не підтверджені доказами. Інших додаткових доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору не надав.

Оцінюючи заяву ОСОБА_1 в частині неможливості сплати судового збору, у зв'язку з тим, що позивач тривалий час перебуває на території України без офіційного статусу та не має засобів до існування, звертаю увагу на наступні обставини.

Як вбачається з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі 807/1211/17 ( 876/10257/17) позивач крім позову до Ужгородського місцевого центру зайнятості з надання безоплатної правової допомоги, що є предметом розгляду, звертався до суду із позовною заявою до Чопського прикордонного загону про визнання незаконними дій відповідача, зобов'язання компенсувати зрив подорожі організацією сумісного походу по тропам Ужинського і Безчанського заповідників, повернення викрадених знімків, надання зроблених фото і можливості одночасного викладення пояснень до персональних фотографій і публікацій, забезпечити пропуск через кордон у вибраному напрямку.

Із вказаного приходжу до висновку про те, що позивач веде активний спосіб життя, що потребує значних затрат, та спростовує доводи позивача про скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Із змісту ч. 1 ст. 88 КАС України та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" випливає, що сторона, в якої відсутні кошти, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні документи, які свідчили б про неможливість сплати судового збору.

Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Стаття 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" передбачає порядок оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту.

Згідно з ч. 1 цієї статті рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

З поданого позову до суду вбачається, що позивач просить Ужгородський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язати надати вторинну правову допомогу та визнати відмову від надання правової допомоги незаконною, не заявляючи при цьому жодної з визначених ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" вимог.

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає апеляційну скаргу, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що позивач не усунув недоліки апеляційної скарги, так як судовий збір за її подання не сплатив, наявність обґрунтованих підстав для звільнення від сплати судового збору не довів, а тому апеляційну скаргу слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 160, 165, 108, 187, 189, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 807/1212/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського місцевого центру зайнятості з надання безоплатної правової допомоги про визнання дій протипранвими повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.