Постановление суда № 70820087, 08.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"08" грудня 2017 р.

Справа № 916/2404/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого С.І. Колоколова

суддів Г.П. Разюк, В.А. Лисенко

перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 01 грудня 2017 року про повернення зустрічної позовної заяви

по справі № 916/2404/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Групп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т»

про 83 392,99 грн.

в с т а н о в и в :

04.12.2017 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т» на ухвалу господарського суду Одеської області від 01 грудня 2017 року про повернення зустрічної позовної заяви по справі № 916/2404/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т» про 83 392,99 грн.

Зазначена апеляційна скарга 07.12.2017 року надійшла до Одеського апеляційного господарського суду.

Одночасно скаржник просить:

- відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі;

- скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 01.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким повернути зустрічну позовну заяву до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 ГПК України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Між тим, скаржником до апеляційної скарги не додало:

- докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні – відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т»;

- докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України „Про судовий збір” від 06.10.2011 року № 3828-VI , який згідно з п.1 ст.10 набирав чинності з 01.11.2011 року.

Сплата судового збору по вказаній апеляційній скарзі здійснюється відповідно до прийнятим Верховною радою України 06.12.2016 року № 1774-VIII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що він справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1600 грн.

За вимогами п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами від 01.09.2015 року) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду – 1 розмір мінімального пожиточного мінімуму.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду, скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1600 грн.

Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно із пунктом 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-061175/2011, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір” дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно до пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012, особа, яка заявляє відповідне клопотання в порядку статті 8 Закону України „Про судовий збір” (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі (п.3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року №7).

З вищевикладеного слідує, що скаржник, як заінтересована сторона, звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Натомість, скаржником не подано жодних доказів на підтвердження недостатності або відсутності коштів та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У забезпечення цих конституційних положень законодавець у ст.97 ГПК України передбачив вичерпний перелік підстав не прийняття та повернення апеляційної скарги без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись пунктами 2, 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т», скаржнику без розгляду по суті.

Водночас апеляційний господарський суд вважає за необхідне повідомити скаржника, що відповідно до вимог ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктами 1, 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта - Т» із доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

3. Справу № 916/2404/17 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя С.І. Колоколо

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.А. Лисенко