Постановление суда № 70791539, 07.12.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 грудня 2017 р. Справа № 802/2273/17-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Державної фіскальної служби України

про: скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 104 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Відповідний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як випливає із позовної заяви, відповідачем визначено Державну фіскальну службу України.

Однак, як випливає із оскаржуваного рішення, таке приймалось не Державною фіскальною службою України, а саме комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації . Разом з тим, комісію відповідачем по справі не визначено.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб'єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів /осіб, суб'єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Окремо звертаю увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 13 червня 2017 року № 566 (далі - Порядок № 566), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу (п.21 Порядку №566 ).

Як випливає із вищевикладеного, що саме комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації наділена повноваженнями приймати рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Враховуючи вищенаведене позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідача/відповідачів.

Окрім того, згідно частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу на протязі п'яти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки зазначені в ній, а саме, уточнивши позовні вимоги та/або суб'єктний склад відповідача/відповідачів, подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статті 106 КАС України та надавши копії всіх документів, що приєднані до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мультян Марина Бондівна