У х в а л а
30 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Гуменюка В.І.,
Романюка Я.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича, треті особи: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Київська ХІ століття», ОСОБА_7, про витребування майна із чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
в с т а н о в и л а :
Солом'янський районний суд м. Києва рішенням від 27 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» задовольнив: витребував шляхом вилучення із чужого незаконного володіння нежитлові приміщення АДРЕСА_1 та зобов'язав ОСОБА_4 передати зазначене нерухоме майно; стягнув з ОСОБА_4 3 тис. 654 грн судового збору.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 суд відмовив.
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 13 квітня 2016 року вирішив: рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в іншій редакції, а саме: «витребувати з володіння ОСОБА_4 у власність ПАТ «Акцент-Банк» нежитлові приміщення АДРЕСА_1
У решті рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 18 січня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року у незміненій апеляційним судом частині та рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року залишила без змін.
17 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підставу перегляду вказаних судових рішень, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року, в якій, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначену норму матеріального права.
На підтвердження підстави перегляду вказаних судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня і 1 листопада 2017 року, в яких, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначені норми процесуального права.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження в частині перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Постановляючи ухвалу від 18 січня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявниця, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про те, що право власності на спірні нежитлові приміщення належить ПАТ «Акцент-Банк», указане нерухоме майно вибуло з володіння банку не з його волі, а тому наявні правові підстави для витребування цього нерухомого майна із чужого незаконного володіння відповідно до статті 388 ЦК України.
Разом з тим в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що торговельний павільйон є новоствореним майном, яке не введено в експлуатацію, а тому відсутні правові підстави для визнання за позивачкою права власності на зазначене спірне нерухоме майно відповідно до положень статті 331 ЦК України.
Таким чином, висновки суду касаційної інстанції, викладені в наведеному судовому рішенні та в ухвалі суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах, що позбавляє Верховний Суд України можливості установити неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України в частині перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити.
Крім зазначеного, у поданій заяві ОСОБА_4 порушує також питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року з підстави неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.
Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження.
Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року, якою залишено без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не відноситься до судових рішень, перегляд яких передбачено пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, оскільки ця ухвала не перешкоджає провадженню у справі, а тому подана заява в частині її перегляду із зазначеної підстави підлягає поверненню заявниці.
Керуючись частиною третьою статті 354, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича, треті особи: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Київська ХІ століття», ОСОБА_7, про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2016 року, рішення Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відмовити.
Заяву ОСОБА_4 в частині перегляду Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, повернути ОСОБА_4.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
В.І. Гуменюк
Я.М. Романюк
Судебное решение № 70764908, Верховный Суд Украины (действовал до 15.12.2017) было принято 30.11.2017. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 760/3855/15-ц. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: