Постановление суда № 70764895, 30.11.2017, Верховный Суд Украины (действовал до 15.12.2017)

У Х В А Л А

30 листопада 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалені судові рішення у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 7 листопада 2014 року та додаткового рішення цього ж суду від 22 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Управління Держземагентства у м. Одесі та Одеській області, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд недійсним, визнання недійсним та скасування висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, визнання недійсним та скасування додатку до нього щодо відведення земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, виключення з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку та скасування її державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України надійшла скарга ОСОБА_1 на ухвалені у справі судові рішення, яка не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 2 листопада 2017 року, скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк до 27 листопада 2017 року для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали заявник надіслав на адресу Верховного Суду України доповнення до попередньої касаційної скарги, в яких зазначає про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, при цьому не зазначає які саме норми матеріального права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції та в чому полягає їх неоднакове застосування, а також не додає копії рішень суду касаційної інстанції в яких, на його думку, інакше застосовані норми матеріального права.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає про порушення судами норм процессуального права.

Разом з тим, згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом.

Підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень у цивільних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу V ЦПК України, чинним цивільним процесуальним кодексом України не встановлено.

Відповідно до вимог статті 353 ЦПК України (у редакцій чинній на час подання цієї касаційної скарги) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 354 ЦПК України (у редакцій чинній на час подання цієї касаційної скарги) сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подавати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку (Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

ОСОБА_1 має право подати до Верховного Суду України заяву про перегляд судових рішень з підстав, визначених у статті 355 ЦПК України та з додержанням вимог статей 357 та 358 цього Кодексу.

За змістом пункту четвертого частини першої статті 358 ЦПК України до заяви додається копія постанови Верховного Суду України, якщо заяву подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу.

ОСОБА_1 просить скасувати у тому числі ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року з підставі передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, однак не додає копію постанови Верховного Суду України ухвалену в порядку глави 3 розділу V ЦПК України.

Заявнику, за умови подання заяви у тому числі з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України необхідно зазначити у чому саме полягає невідповідність оскаржуваної ухвали викладеному у постанові висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а також надати копію постанови Верховного Суду України ухваленої в порядку глави 3 розділу V ЦПК України.

Наявні обставини свідчать про необхідність продовжити ОСОБА_1 строк до 20 грудня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357, 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заяву на підставі вимог статті 359 ЦПК України вважаю за необхідне залишити без руху і надати термін для усунення недоліків.

Керуючись статтею 359 ЦПК України

у х в а л и в:

Надати ОСОБА_1 строк до 20 грудня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк