№ 70703421, 30.06.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/658/17-а

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року cуддя Печерського районного суду міста Києва Новак Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві, в якому просить визнати протиправною відмову Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві у перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язати Центральне об'єднане УПФ України Печерського району в місті Києві здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.09.2015 по 08.06.2016 відповідно до моєї заяви від 03.11.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи щомісячне грошове утримання. В порушення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» листом від 02.12.2016 начальник управління Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві повідомив що перерахунок буде здійснено лише з 08.06.2016 з дня визнання Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України деякі, положення ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Вказану відмову вважає безпідставною, оскільки застосуванню підлягає ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-УІ до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213- VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, а саме «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не може бути більшим, ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці з 06.07.2013.

Позивач перебуває на обліку в Центральному об'єднаному УПФ України Печерського району в місті Києві і отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

03.11.2016 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою провести перерахунок пенсії за період з вересень 2015 року - червень 2016 року. Листом відповідача від 02.12.2016 позивачу було повідомлено, що перерахунок буде здійснено з 08.06.2016 з дня визнання Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України деяк, положення ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи, що позивач є суддею у відставці з 06.07.2013, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на основні елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4- рп/2016 положення ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення).

Пунктом 4 зазначеного Рішення встановлено порядок його виконання, відповідно до якого ч. 3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню, як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод,.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права, і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Тому погоджуюсь з доводами позивача, що застосуванню підлягає ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213- VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII, а саме «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не може бути більшим, ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді , який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

В порушення вказаних вимог відповідач, отримавши заяву позивача, не зробив перерахунок довічного грошового утримання відповідно до положення ч. 3 ст. 141 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, судом встановлено, що дії Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві щодо відмови в перерахунку грошового довічного утримання, виходячи з розміру 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді є протиправними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що доводи відповідача про відсутність законних підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з посиланням ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якою встановлені обмеження щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є безпідставними, оскільки вказані обмеження можуть бути застосовані до суддів у відставці, яким таке утримання призначено після набрання чинності вказаного Рішення Конституційного Суду України, а саме після 08.06.2016.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 2, 11,21, 71, 87, 94, 99, 102, 105, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Центрального об'єднаного УПФ України Печерського району в місті Києві у перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язати Центральне об'єднане УПФ України Печерського району в місті Києві здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.09.2015 по 08.06.2016 відповідно до моєї заяви від 03.11.2016

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) гривні 20 копійок у відшкодування судового збору.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.В. Новак