Постановление суда № 70697964, 04.12.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Справа № 285/3007/17

провадження № 2/0285/1566/17

04 грудня 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді……………..…...ОСОБА_1

за участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_4

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена вище цивільна справа.

Відповідачем було подано до суду письмову заяву в якій вона просила надати їй з чоловіком час для примирення строком на шість місяців.

Відповідач в письмовій заяві до суду заперечив щодо задоволення даного клопотання, мотивуючи тим, що має намір створити нову сім`ю, вже тривалий час проживають з відповідачем окремо за різними адресами, а тому немає підстав для надання строку на примирення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, враховувати фактичні взаємини.

Передбачене ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду.

Враховуючи те, що подружжя тривалий час проживає окремо, за різними адресами, що підтверджується самою заявою про надання строку на примирення, з часу припинення шлюбних відносин та під час перебування справи в суді, подружжя, спроб для примирення не вчиняло, позивач категорично заперечує проти надання строку на примирення, а тому суд вважає, що надання строку на примирення є недоцільним та суперечить інтересам позивача, а тому слід дійти висновку про те, що вжиття заходів судом щодо примирення подружжя буде суперечити моральним засадам суспільства, а саме фактично приведе до примушування чоловіка і жінки до шлюбу.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, у зв’язку з чим відмовляє в наданні строку на примирення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208-210 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача про надання строку для примирення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Й. Савицька