Постановление суда № 70693702, 12.09.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/7583/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Троїцької Л.Л., Фальчука В.П.

при секретарі: Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 липня 2013 року про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ КБ „Надра” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року представник ПАТ КБ „Надра” звернувся до Красноокнянського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом.

Разом із позовом ПАТ ОСОБА_4 “Надра” надав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на легковий автомобіль Toyota Corolla, рік випуску 2008, колір чорний, державний номер НОМЕР_1, та оголошення його в розшук, вилучення та передачу його на відповідальне зберігання ПАТ ОСОБА_4 банк “Надра”, мотивуючи, що такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.

Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 липня 2013 року заяву про забезпечення позову ПАТ КБ „Надра” задоволено. Накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль Toyota Corolla, рік випуску 2008, колір чорний, державний номер НОМЕР_1, з огололошенням у розшук, а після виявлення та затримання – з вилученням та передачею на відповідальне зберігання ПАТ ОСОБА_4 банк “Надра”.

ОСОБА_3 погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 липня 2013 року про забезпечення позову в частині оголошення автомобіля у розшук та передачі його на зберігання ПАТ ОСОБА_4 банк “Надра” та постановити нову, якою у задоволенні заяви позивачу відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону. Задовольняючи заяву представника позивача ПАТ КБ „Надра” про забезпечення позову у вигляді арешту транспортного засобу марки Toyota Corolla, рік випуску 2008, колір чорний, державний номер НОМЕР_2 із оголошенням його у розшук, затриманням, а після виявлення та затримання – з вилученням та передачею на відповідальне зберігання ПАТ ОСОБА_4 банк “Надра”, районний суд виходив з того, що:

- транспортний засіб, про арешт якого у межах забезпечення позову надав заяву позивач, є заставним майном за кредитним договором за яким у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, стягнення якої є предметом спору у даній цивільній справі;

- транспортний засіб використовується відповідачем у власних цілях і його експлуатація зменшує його вартість та обумовлює ризик його пошкодження або знищення;

- не вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту, що являє собою після виявлення та затримання заборону використання та експлуатації спірного автомобілю з передачею на зберігання позивачеві, може унеможливити або утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову, як забезпечення стягнення на вартість автомобілю, яка зменшується внаслідок його експлуатації та існує ризик пошкодження транспортного засобу.

Заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що районний суд діяв в межах повноважень, передбачених ЦПК України, розглядаючи питання про забезпечення позову:

- після відкриття провадження по справі;

- складом суду у судовому засіданні.

Судова колегія погоджується з висновком районного суду про необхідність вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову з посиланням на існування спору з приводу стягнення заборгованості по кредитному договору та виключення можливості зменшення вартості заставного майна та ризику його пошкодження або знищення.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції при забезпеченні позову, інтересів відповідача, який використовує даний транспортний засіб і на якого банком здійснюється тиск, є неспроможними, оскільки спірний транспортний засіб переданий відповідачем у заставу для забезпечення виконання ним зобов’язань за кредитним договором за яким у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, стягнення якої є предметом розгляду у даній цивільній справі. Використання та експлуатація відповідачем автомобілю дійсно зменшує його вартість та існує ризик його пошкодження або знищення, що зменшує його вартість і може унеможливити або утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Судова колегія вважає неспроможними доводи апеляційної скарги щодо застосування судом всупереч статі 152 ЦПК України видів забезпечення позову у вигляді вилучення та зберігання, оскільки категорія “вилучення” перебуває в площині такого поняття, як передача на зберігання” іншій особі – в даному випадку позивачу, що одночасно є заставодержателем до вирішення спору між сторонами по суті. Вилучення за змістом передбачає примусову передачу речі на зберігання. Тому дані поняття, що використані судом у резолютивній частині ухвали, по суті не спростовують правильність висновку щодо вжиття додаткових заходів забезпечення позову та співмірності заявленим вимогам.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не надають підстав для набуття висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 317 ЦПК України, судова колегія –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 липня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

ОСОБА_5