Постановление суда № 70690692, 28.11.2017, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Якименко М.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

За участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви - 19.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням в частині розміру присуджених аліментів, відповідач подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на його незаконність, просив його змінити, встановивши їх розмір в 50 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. В решті рішення залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення позивача та його предстаника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Основним доводом апеляційної скарги скаржником було зазначена та обставина, що судом не було враховано те, що у відповідача існують кредитні зобов'зання і кредитний борг, в зв'язку з чим він не має можливості сплачувати аліменти у такому розмірі, який був визначений судом.

Крім того відповідач наголошував на тому, що в ході розгляд справи він визнав позов частково та не заперечував щодо визначення розміру аліментів у 50% від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку але ця обставина не була врахована судом, що вказує на незаконність рішення суду.

Колегія суддів прийшла до висновку, що визначаючи розмір аліментів, судом було дотримано норми ст. ст. 181,182,183 СК України .

Апеляційний суд звертає увагу, що ст.181 СК України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, серед яких - аліменти, які можуть бути присуджені або у частці від доходу одного з батьків або у твердій грошовій сумі. При цьому законодавець зазначив, що розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

З викладеного випливає, що правових підстав для визначення розміру аліментів, який просив позивач, у суду першої інстанції не було.

Частково визнаючи позов, відповідач фактично погодився з їх сплатою в твердій грошовій сумі, але спосіб стягнення аліментів, як то передбачено СК України, визначає позивач і суд не може вийти за межі його позовних вимог, що в свою чергу буде порушенням ЦПК України.

Ухвалюючи рішення в даній справі, суд правильно застосував норми цивільного законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому є безпідставні і до уваги судовою колегією не приймаються.

Рішення суду є законним обґрунтованим і справедливим, постановленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ: