№ 70672886, 04.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Справа № 922/4746/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Карабаня В.Я., Корнілової Ж.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Такт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017у справі № 922/4746/16господарського суду Харківської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість"простягнення коштів

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2017 (суддя Сальнікова Г.І.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 (колегія у складі суддів: Хачатрян В.С., Гетьман Р.А., Россолов В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017, товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 як такі, що прийнято з порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, з урахуванням заяви про її уточнення, до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодість" про стягнення 31 165,20 грн. матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" вказало про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 08/07-1 від 08.07.2013, що призвело до затоплення підвального приміщення за відповідними номерами, що належать позивачу на праві власності, у житловому будинку АДРЕСА_1 яке обслуговується відповідачем, у зв'язку з чим позивачу завдана матеріальна та моральна шкода у відповідних розмірах, яку він просив стягнути з відповідача.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач є власником нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 03.09.2003, яке обслуговує відповідач, на підставі договору № 08/07-1 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.07.2013, який укладено між позивачем та відповідачем згідно рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012 у справі № 5023/2998/12, що набрало законної сили. Пунктами 3.4.3, 3.4.8, 4.2.1 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, відшкодувати позивачу збитки, завдані, зокрема, його майну та (або) приміщенню, внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відповідач несе відповідальність згідно із законом та договором за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шляхом відшкодування збитків. Також встановлено, що 19.08.2016 відбулося затоплення підвального приміщення, що належить позивачу, яке обслуговується відповідачем згідно наведеного договору, у зв'язку з відмовою відповідача складати акт про залиття, позивач за участю слюсаря-сантехніка відповідача ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1 ОСОБА_5, головним бухгалтером позивача в особі ОСОБА_6, прибиральницею відповідача ОСОБА_7, склав акт про залиття, у якому зазначено, що можливою причиною затоплення підвального приміщення було засмічення каналізаційних труб. Проте слюсар-сантехнік відповідача ОСОБА_4 відмовився підписувати акт про залиття без дозволу голови ОСББ "Молодість", про що він повідомив присутнім, які брали участь в складанні даного акту. Також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на дефектний акт від 21.09.2016, згідно якого визначено перелік робіт, необхідних для ремонту вказаного приміщення, а також на кошторис витрат на ремонт приміщення, який складено позивачем та приватним підприємством "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд", яким визначено вартість ремонтних робіт у розмірі 31 165,20 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що поданий позивачем кошторис витрат на ремонт приміщення позивача внаслідок залиття не є належним доказом розміру заподіяної відповідачем шкоди, оскільки він містить суб'єктивний висновок приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма "Євробуд" та про його складання відповідач не повідомлявся. При цьому суд зазначив, що відповідач уклав з ФОП Бондарук М.Й. договір про надання послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем № 2 від 01.02.2016, на виконання якого були складені акти виконаних робіт за 2016 рік, що свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим відсутня вина відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між діями або його бездіяльністю та шкодою спричиненою позивачу. В частині відмови у стягненні моральної шкоди суд послався на те, що позивачем не подано доказів на підтвердження спричинення відповідачем позивачу моральних страждань.

З цими висновками погодився й апеляційний господарський суд.

Вищий господарський суд України не погоджується з висновками судів з огляду на наступне.

Всупереч вимог статті 43 ГПК України щодо повного, всебічного розгляду обставин справи в їх сукупності, судами попередніх інстанцій не досліджено акт про залиття від 19.08.2016, та відповідно обставин, які в ньому викладені щодо залиття приміщень позивача, також суди дійшли передчасного висновку, що кошторис поданий позивач є неналежним доказом, оскільки визначення розмір шкоди має визначати організація, яка має ліцензію, в той час як в матеріалах справи міститься відповідний документ, який суди не дослідили та не оцінили у сукупності з іншими доказами.

Крім того, суди не встановили, чи складався відповідачем журнал обліку результатів огляду будинку в якому знаходиться приміщення позивача, не досліджено періодичність огляду приміщень позивача та графік профілактичного обслуговування їх елементів, чи записувалися їх результати у відповідному журналі в період, який передував та коли виникло залиття приміщень позивача, як того вимагають приписи пункту 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.

За вказаних обставин Вищий господарський суд України дійшов висновку про скасування рішення та постанови як таких, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2017 у справі № 922/4746/16 скасувати, справу № 922/4746/16 - направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: В.Карабань

Ж.Корнілова