№ 70647777, 29.11.2017, Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р. Справа153/647/15-а

Провадження2-а/153/24/17-а

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

за участю секретаря с\з Сарафімовської Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області

справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії,

В С ТА Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Вказав, що 19 вересня 2014 року рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області у справі №153/1466/14 було встановлено факт, що ним виконувались роботи коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 1997 року по 09 листопада 2000 року в КСП «Колос» реорганізованого в подальшому в СТОВ «Довіра» села Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області. 18 лютого 2015 року рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області у справі №153/192/15-ц було встановлено факт, що ним виконувались роботи коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 03 травня 1992 року по 1996 рік включно в КСП «Колос» реорганізованого в подальшому в СТОВ «Довіра» села Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області. Із вказаними рішеннями він звернувся до управління ПФУ в Ямпільському районі для підтвердження стажу роботи, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років. Однак, йому було відмовлено, оскільки посада на якій він працював, не передбачена списками, що дають право на пільгову пенсію, а також у зв'язку з тим, що не надані документи про результати атестації робочих місць. З вказаною відмовою відповідача позивач не згідний, тому, вважаючи порушеним його право на пенсію на пільгових умовах, звернувся до суду з вказаним позовом і просить визнати протиправними дії Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні йому до пільгового стажу період роботи з 1992 по 2000 роки, який дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №2 та зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи за 1992-2000 роки.

12 травня 2015 року вх.№2878 позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив винести рішення, яким визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, рішення Комісії про відмову в зарахуванні до пільгового стажу для призначення йому пенсії, як ковалю ручного кування, на посаді якого він працював в проміжок часу з 1992-2000 роки на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ч.1 п.«а» Списку № 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати відповідача в особі Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області до вчинення дій, а саме: зарахувати йому до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ч.1 п. «а» Закону України « Про пенсійне забезпечення» Списку № 1 періоди роботи ковалем ручного кування з 1992- 2000 роки з часу подання ним заяви до Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області.

Позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що він працював ковалем ручного кування з 1992 року по 2000 рік в шкідливих умовах праці. Механізмів для кування не було. Все кували вручну. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідачів - Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Снітко І.М. позовні вимоги не визнала. Пояснила суду, що підтвердженням трудового стажу осіб є трудова книжка. Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, мають бути надані довідки підприємства. Оскільки СТОВ «Довіра», в якому працював позивач, припинило свою господарську діяльність, правонаступники відсутні, тому підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах проводиться Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області. При подачі документів комісії позивачем були надані рішення суду про встановлення факту його роботи на посаді коваля. Однак посада коваля не передбачена списками, перебування на якій дає право на пільгову пенсію. В задоволенні заявлених позовних вимог просила відмовити.

29.11.2017 представник відповідачів - Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Снітко І.М. в судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву вх.№7884 від 27.11.2017, в якій просила розгляд справи перенести на інший період, у зв'язку з тим, що вона перебуває у відпустці за власний рахунок з 27 по 29 листопада 2017 року.

Вказану представником відповідачів причину неявки у судове засідання суд визнає неповажною, оскільки відповідачами не надано доказів, які підтверджували б поважність причини неявки їх представника в судове засідання. Тому, відповідно ч.ч.2, 4, 6 ст.128 КАС України, суд не має підстав для відкладення розгляду справи і має підстави вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

В письмових запереченнях проти позову за підписом начальника Ямпільського об'єднаного управління (вх.№4560 від 25.07.2017), відповідач зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивач ОСОБА_2 працював з 1992 року по 09.11.2000 року у КСП «Колос», яке з 12.02.2000 було реорганізоване в СТОВ «Довіра», державна реєстрація якого припинена. Оскільки СТОВ «Довіра» припинило свою господарську діяльність, правонаступники відсутні, тому підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах проводиться Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що передбачено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, затверджених Постановою Правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 №1231/13105. 31.03.2015 Комісія прийняла рішення про відмову зарахувати ОСОБА_2 період з 1992 по 09.11.2000 до стажу роботи, який дає право на пільгове забезпечення відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки посада, на якій працював заявник, не передбачена Списком №1 та не надано документів про результати атестації робочого місця, а рішенням суду лише встановлено факт роботи ковалем. Також відсутні підстави для встановлення факту роботи з повним робочим днем з 1992 року по 09.11.2000 року у СК «Перемога», оскільки жодного аргументу у позивача щодо цього немає. В задоволенні позовної заяви просили відмовити.

В письмових запереченнях проти позову (вх.№6573 від 12.10.2017), представник другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Аврамчук В. зазначає, що оскільки позивач ОСОБА_2 працював на підприємстві, яке ліквідоване без правонаступника, тому відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України. Комісією розглянуто питання підтвердження стажу роботи за період з 03.05.1992 по 09.11.2000 відповідно до наданих ОСОБА_2 документів. Наказів, які свідчили б про результати проведення атестації робочих місць з додатками до них на розгляд комісії не надано. Рішенням комісії від 31.03.2015 ОСОБА_2 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №1 періоди роботи за 1992-2000 роки, оскільки посада, на якій працював позивач, не передбачена Списками, не надані документи про результати атестації робочих місць, а рішеннями суду встановлено лише факти роботи коваля. Крім цього, період роботи ОСОБА_2 з 03.05.1992 по 09.11.2000 не може бути зарахований до пільгового стажу позивача, оскільки не підтверджений результатами атестації робочих місць, тому що відсутні документи, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, а саме: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу з додатком такого витягу. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Із показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що він працював з позивачем в кузні КСП «Колос» з липня 1995 року по лютий 1998 року, був його безпосереднім керівником. Після реорганізації КСП «Колос» перейменовано в СТОВ «Довіра». ОСОБА_2 працював ковалем ручної кування з липня 1992 року до 2000 року. Атестація робочих місць і атестація працівників проводилася за час його роботи в січні-лютому 1997 року, і її проводив керівник Держтехнагляду в Ямпільському районі.

Із показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що з 1991 року він працював газоелектрозварником в майстерні КСП «Колос» разом із позивачем. ОСОБА_2 працював ковалем ручного кування із літа 1992 року до ліквідації СТОВ «Довіра». Атестація робочих місць проводилася.

Судом встановлені такі обставини.

Відповідно до ст. 71 ч.2, ч.6 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із копії листа комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №614/06-35/02 від 03.04.2015 встановлено, що Комісією відмовлено ОСОБА_2 у зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №2 періоди роботи за 1992-2000 роки, оскільки посада на якій працював ОСОБА_2 не передбачена Списками, не надані документи про результати атестації робочих місць, а рішенням суду встановлено лише факт роботи ковалем.

Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18.02.2015 встановлено, що судом встановлено факт виконання ОСОБА_2 роботи коваля з повним робочим днем зі шкідливими умовами праці в період роботи з 03.05.1992 року по 1996 рік включно в КСП «Колос», реорганізованого в подальшому в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра» с.Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області.

Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.09.2014 встановлено, що судом встановлено факт виконання ОСОБА_2 роботи коваля повний робочий день зі шкідливими умовами праці в період з 1997 року по 09 листопада 2000 року в КСП «Колос», реорганізованого в подальшому в СТОВ «Довіра» с.Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області.

Із копії трудової книжки, серія НОМЕР_1, заповненої 26.08.1983 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що з 03.05.1992 по 1999 рік ОСОБА_2 працював ковалем в колгоспі ім.Леніна с.Гальжбіївка. У 2000 році КСП «Колос» с.Гальжбіївка реорганізовано в СТОВ «Довіра» с.Гальжбіївка. З 2000 року по 09.11.2000 ОСОБА_2 працював ковалем в СТОВ «Довіра» с.Гальжбіївка.

Із копії рішення про результати розгляду заяви від 31.03.2015 встановлено, що комісією Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуто заяву ОСОБА_2 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. В зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №1 періоди роботи за 1992-2000 роки ОСОБА_2 відмовлено, оскільки посада, на якій він працював, не передбачена Списками.

Із копії рішення управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області від 03.06.2015 встановлено, що на підставі протоколу засідання комісії по спірних питаннях при управлінні Пенсійного фонду України в Ямпільському районі №12 від 03.06.2015, ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком №1, у зв'язку з відсутністю підстав для призначення, а саме - відсутністю пільгового стажу.

Із копії супровідного листа правління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі вих.№190/06-39/02 від 04.03.2015 встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі направило на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах документи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із копії заяви про підтвердження стажу роботи від 03.03.2015 встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Із копії архівної довідки №01-14-425 від 26.09.2014 встановлено, що ОСОБА_2 працював в КСП «Колос» с.Гальжбіївка і значиться у відомостях нарахування заробітної плати в період з липня 1992 року по грудень 1999 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.05.1992 року по 09.11.2000 року включно працював в колгоспі ім.Леніна, перейменованого в КСП «Колос», яке реорганізоване в СТОВ «Довіра» с.Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області ковалем ручного кування. Дана обставина встановлена під час судового розгляду справи та підтверджена показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Робота на посаді коваля ручного кування передбачена пунктом 11.2 а Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 у розділі ХІ «Оброблення металу».

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону, яка діяла на момент звернення позивача з заявою від 03.05.2015 про призначення пенсії на пільгових умовах) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали на роботах із шкідливими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначатимуться за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку, стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із показань допитаних свідків встановлено, що із 1992 по 2000 рік позивач працював ковалем ручного кування і ця обставина не спростована жодним доказом, підтверджена трудовою книжкою позивача та судовими рішеннями від 18.02.2015 та 19.09.2014.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на момент звернення до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах від 03.05.2015, досяг 54-річного віку, його загальний трудовий стаж та пільговий стаж на посаді коваля ручного кування, який становить 8 років 6 місяців 6 днів, дають право на призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону, яка діяла на момент звернення позивача про призначення пенсії на пільгових умовах).

Оскільки трудовою книжкою та показаннями свідків підтверджується пільговий стаж позивача, тому відповідачем неправомірно відмовлено в зарахуванні йому стажу роботи по Списку №1 період з 03 травня 1992 року по 09 листопада 2000 року, коли позивач працював ковалем ручного кування в колгоспі ім.Леніна, перейменованого в КСП «Колос», яке реорганізоване в СТОВ «Довіра» с.Гальжбіївка Ямпільського району Вінницької області.

Щодо відсутності документів про атестацію робочого місця, наявність яких, на думку відповідачів, є обов'язковою умовою призначення пільгової пенсії, слід зазначити наступне.

Необхідність атестації робочих місць при застосуванні Списку №1 передбачена постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, а також постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Із показань допитаних свідків встановлено, що на підприємстві, де працював позивач ковалем ручного кування, проводилася атестація робочих місць. Ця обставина не спростована жодним іншим доказом. Відсутність в підприємства, на якому працював позивач, документів про належну атестацію робочих місць, не може позбавляти конституційного права позивача на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Між тим, відсутність атестації робочих місць на підприємстві, де працював позивач, не може бути підставою для відмови у реалізації ним свого законного права на пенсію на пільгових умовах, оскільки її не проведення мало місце не з вини позивача. Більше того, відповідно до вимог п.п. 1,2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. А в ч.2 п.4 зазначеного Порядку вказано, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи обставини справи та оцінюючи всі докази, суд вважає порушеним право позивача на пільгове пенсійне забезпечення. Гарантуючи дотримання і захист права позивача на пенсійне забезпечення, суд вважає, що відновлення порушеного права позивача можливе шляхом: визнання протиправним рішення від 31.03.2015 Комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову позивачеві в зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №1 періоди роботи за 1992-2000 роки, визнання протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області від 03.06.2015 про відмову позивачеві в зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №1 періоди роботи за 1992-2000 роки та зобов'язання відповідачів зарахувати йому до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 ч.1 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи ковалем ручного кування за 1992-2000 роки та призначити пенсію на пільгових умовах з дати подання ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області заяви про призначення пенсії, тобто з 03.03.2015.

Заперечення відповідачів є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують доводів позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 11, 71, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, на підставі ст.ст.19, 46 Конституції України, п. 7-1 Прикінцевих положень, ст.ст. 13, 62, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення від 31.03.2015 Комісії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_2 в зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку №1 періоди роботи за 1992-2000 роки.

Зобов'язати Ямпільське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 ч.1 п.«б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи ковалем ручного кування за 1992-2000 роки та призначити пенсію на пільгових умовах з дати подання ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області заяви про призначення пенсії, тобто з 03.03.2015.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу Адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г. ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА