Постановление суда № 70643203, 30.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення справи до суду першої інстанції

30 листопада 2017 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Ткаченко І.Ю., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи ОСОБА_3 України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про розірвання договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.( а.с.100-104)

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу.

Між тим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок оплати та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, визначено, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п’ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою.

Відповідно до п. 11 Постанови розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду.

Пунктом 10 вищевказаної Постанови вказано, що при подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об’єктом справляння судового збору.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 – у позовній заяві просив задовольнити 16 позовних вимог немайнового характеру, однак рішенням суду першої інстанції стягнено судовий збір з відповідача лише за майнову вимогу позову.

Таким чином, при вирішенні справи по суті по всіх позовних вимогах, судом першої інстанції не вирішено питання щодо визначення розміру судового збору, який підлягав би сплаті позивачем.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Викладене свідчить про неналежне оформлення справи, а тому справу необхідно повернути до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи ОСОБА_3 України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про розірвання договорів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - повернути до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, для вирішення питання щодо ухвалення у справі додаткового рішення в строк до 28 грудня 2017 року.

Суддя апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_4