Постановление суда № 70602480, 28.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6144/17

Номер справи місцевого суду: 521/6784/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – судді Сєвєрової Є.С.,.

суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.В.,

за участю секретаря - Сідлецької Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,

встановила:

04.05.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів (А.С.1-4).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2017 року позовну заяву залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору (а.с.18).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року позов визнано неподаним та повернуто позивачу ОСОБА_2 (а.с.25).

Не погодившись з ухвалою суду, 20.06.2017 року ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Залишаючи без руху позовну заяву та повернувши її в подальшому, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви ОСОБА_2 не сплачено судовий збір. Як на підставу звільнення від сплати судового збору він послався на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», вказавши, що і позовні вимоги обгрунтовувались цим законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їх прав.

У п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз’яснено, що ст. 5 ;Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, тому при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 22 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Оскільки судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду з позовом, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Окрім цього, у постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року № 6-185цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору при поданні позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права є обов’язковим для суду.

Також, необхідно враховувати і те, що Закон України «Про судовий збір», зі змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» безпосередньо не зазначає споживачів, як осіб, які звільнені від сплати судового збору (ст. 5 Закону).

Проте, системний і комплексний аналіз зазначеного Закону України і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому у вказаній нормі (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

При цьому за основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22).

Суд першої інстанції зазначені вимоги до уваги не взяв, допустив помилковий висновок про повернення позовної заяви, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а матеріали за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів направленню до суду першої інстанцівї для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року скасувати.

Матеріали за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів направити до Малиновського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: