№ 70515868, 20.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Справа № 911/1199/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО"наухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.17у справігосподарського суду Київської області №911/1199/17за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО"про стягнення 684848,50грн.,

представники сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

03.08.2017 рішенням господарського суду Київської області (суддя Антонова В.М.) зменшені позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега" 351 349,89грн. основного боргу, 64 139,24грн. пені, 10 272,73грн. судового збору.

29.08.2017 ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.) клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" про відстрочення сплати судового збору відхилено, апеляційну скаргу повернуто заявнику, а матеріали справи №911/1199/17 - до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, оскільки останнім не доведено неможливість сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, просили ухвалу від 29.08.17 скасувати, а справу передати на розгляд цього суду. Зазначали, що сплатили судовий збір не у повному обсязі у зв'язку з тим, що державною виконавчою службою було накладено арешт на грошові кошти в межах суми 397 855,83грн., що належать ТОВ "Фрам Ко" та знаходяться на його рахунках.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Вимога про необхідність додання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору передбачена ч.3 ст.94 цього Кодексу.

Згідно положень ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Відповідне клопотання останньої повинно бути мотивоване доводами та підтверджено доказами того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Матеріали справи свідчать, що товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" у якості доказу часткової сплати судового збору до апеляційної скарги було додано оригінал платіжного доручення. Разом із тим, товариством заявлено клопотання про відстрочення сплати решти суми судового збору, мотивуючи скрутним матеріальним становищем.

Повертаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд в ухвалі від 29.08.2017 зазначив, що наведені заявником обставини не мають характеру виключних і це свідчить про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати. Між тим, доступ до правосуддя у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню і обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного та неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні відповідного клопотання за його необгрунтованістю.

Як стверджував заявник, у справі №911/766/17 господарського суду Київської області ухвалою від 11.04.2017 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 397 855,83грн., що належать ТОВ "Фрам Ко" та знаходяться на рахунках, які будуть виявлені виконавцем.

13.06.2017 на виконання цієї ухвали головним державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було прийнято постанову ВП №53784307 про арешт коштів боржника, які містяться на рахунках ТОВ "Фрам Ко" у межах зазначеної суми.

Приймаючи ухвалу від 29.08.2017 про повернення апеляційної скарги ТОВ "Фрам Ко" без розгляду, суд апеляційної інстанції на зазначені обставини не звернув уваги, чим фактично позбавив відповідача можливості захисту своїх інтересів у суді шляхом оскарження рішення від 03.08.2017 про задоволення позову. З урахуванням конкретних обставин, на які посилався заявник, та які виникли незалежно від його волі, висновки апеляційного суду є недостатньо обгрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч.1 ст.11110 зазначеного Кодексу підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про їх обґрунтованість, тому зважаючи, що будь-яких інших підстав для повернення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" судом апеляційної інстанції не наведено, ухвала від 29.08.2017 підлягає скасування, а справа №911/1199/17 - направленню до Київського апеляційного господарського суду для виконання вимог розділу XII ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам КО" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №911/1199/17 господарського суду Київської області скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань Суддя А.С. Ємельянов СуддяН.М. Нєсвєтова