Постановление суда № 70487256, 22.11.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши матеріали справи

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 07.09.2017 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Юкрейнхарвест", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" (надалі - Відповідач) загальної суми у розмірі 18 140 859,72 грн. по договорам купівлі-продажу №17-02/05 від 21.02.2017 р. та купівлі-продажу №З 17-03/26 від 03.03.2017р., а також покладення на Відповідача судового збору.

Представник Позивача у судовому засіданні надав до суду заяву про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Також надав до суду зустрічну позовну заяву (вх. № 38522 від 22.11.2017 р.), де просить суд: - визнати недійсним договір купівлі-продажу №Д 17-02/05 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Юкрейнхарвест" від 21 лютого 2017 року; - первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Юкрейнхарвест" залишити без задоволення.

Відповідно до статті 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Частина 2 статті встановлює, що позовна заява за зустрічним позовом подається за загальними правилами подання позовів.

Загальний порядок подання позову визначений розділом VIII ГПК України. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмір.

Судовий збір сплачується в доход державного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Статтями 3 і 4 Закону № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним.

Недодержання позивачем вказаних норм права при поданні позову є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Оскільки вимоги, які пред'являються процесуальним законом для подання зустрічного позову, аналогічні вимогам для подання первісного позову, твердження відповідача про те, що зустрічна позовна заява не підлягає оплаті судовим збором, на підставі поданого останнім клопотання про звільнення від сплати судового збору, є безпідставними.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вірною сумою судового збору за подання даної позовної заяви є 1 600,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті суми судового збору, не доведено документально відсутності у нього коштів, тобто не доведено знаходження останнього в стані неможливості сплати судового збору в установленому законом розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (ч. 3 п. 3.1. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21 лютого 2013 року).

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Відповідача про звільнення від сплати судового збору, яке не обґрунтоване та не підтверджене жодним доказом, а тому відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву без розгляду справи, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Дослідивши матеріали справи та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" підлягає поверненню на підставі пункт 4 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК України, у якій зазначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі

Представник Позивача проти клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та заяву Позивача про продовження строку розгляду справи, клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи суд дійшов до висновку, що справа не може бути вирішена у даному судовому засіданні, у зв'язку з чим вважає за доцільне задовольнити заяву Позивача та продовжити строк розгляду справи на 15 днів до 19 грудня 2017 року, на підставі наступного.

Відповідно до частини 3 статті 69 НПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

Враховуючи надання додаткових документів, які потрібно дослідити, принцип змагальності сторін, те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що сторонами не було виконано вимоги попередньої ухвали господарського суду Харківської області щодо надання витребуваних доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд дійшов висновку, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв’язку з чим розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись статтями 60, 63, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" - без розгляду.

Заяву Позивача про продовження строку розгляду справи - задовольнити.

Строк розгляду справи продовжити на п'ятнадцять днів до 19 грудня 2017 року.

Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи - задовольнити.

Розгляд справи відкласти на "12" грудня 2017 р. о 10:45

Сторонам виконати вимоги попередньої ухвали суду.

Попередити учасників судового процесу про те, що усі документи адресовані суду повинні подаватись із зазначенням номеру справи, розкладені у відповідності до переліку додатків, прошиті та пронумеровані. Учасники судового процесу зобов’язані подавати докази завчасно: або за три дні до дати судового засідання через канцелярію суду, або поштою з урахуванням часу поштового перебігу та часу обробки кореспонденції службою діловодства суду;

- письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" та ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

- у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами або залишити позов без розгляду.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суд визнає явку представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою (стаття 65 ГПК України).