Постановление суда № 70482254, 23.11.2017, Волочиський районний суд Хмельницької області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2017 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Павлова А.С., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради, Волочиської районної державної адміністрації про встановлення факту постійного проживання та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради, Волочиської районної державної адміністрації про встановлення факту постійного проживання та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено обставин, а також доказів, що їх підтверджують, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Зокрема, позивач у позовній заяві не зазначає про те, чи звертався він до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на спірне спадкове майно, та у разі відмови нотаріуса у вчиненні певної нотаріальної дії, не послався на відповідну його постанову, як і не додав її до матеріалів позову.

Відповідно до положень п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (підтвердженням чого є відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії) особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Також, позивач в позовній заяві зазначає, що після смерті матері ОСОБА_2, крім нього інших спадкоємців не має, однак при цьому не вказує чим саме підтверджується дана обставина (довідка ЖЕКУ або органу місцевого самоврядування за останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця із зазначенням кола спадкоємців померлої особи та осіб, які на час відкриття спадшини постійно проживали разом із спадкодавцем).

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявив дві вимоги: майнового та немайнового характеру (про встановлення факту постійного проживання та визнання права на земельну частку (пай) вартістю 122032 грн.

Разом з тим, до матеріалів позову додано дві квитанції про сплату судового збору в сумі: за вимогу майнового характеру - 1221 грн., за вимогу немайнового характеру - 320 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17.10.2014 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року визначений у розмірі 1600 грн.

Таким чином, оскільки, в поданій позивачем позовній заяві зазначено дві вимоги: майнового (вартістю 122032 грн.) та немайнового характеру, то в даному випадку належить сплатити судовий збір в сумі 1220,32 грн + 640 грн = 1860,32 грн.

Позивач сплатив лише 1541 грн судового збору. Таким чином, останньому слід сплатити ще 319,32 грн.

Крім того, вважаю за необхідне звернути увагу позивача на його вимогу про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У спорах про визнання права власності в порядку спадкування вказана обставина доводиться в судовому засіданні, як одна із підстав позову про право разом із іншими підставами, а тому додаткового одночасного заявлення із основним позовом не потребує.

Проте, якщо позивач наполягатиме на розгляді судом вказаної вимоги, йому слід оплатити її судовим збором у повному розмірі, вказаному вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волочиської міської об'єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради, Волочиської районної державної адміністрації про встановлення факту постійного проживання та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування- залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю п’ять днів з дня отримання ухвали.

У випадку невиконання вказаних вимог суду, дана позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлова А.С.