№ 7046621, 11.11.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4169/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни

Суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича

Курка Олега Петровича

При секретарі судового засідання: Гуцолі Максимові Павловичу

За участю представників сторін:

позивача : Максимчука Анатолія Івановича, діє на підставі довіреності від 28.10.2009 року

відповідача : Кіся Сергія Миколайовича, діє на підставі довіреності від 26.10.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Липівка"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ :

15 жовтня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Липівка" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - МДПІ) про визнання протиправними дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що період з 03.04.2009р. по 23.04.2009р. працівниками Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена позапланова документальна перевірки СТОВ Липівказ питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. В ході перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за результатами операцій з реалізації покупних товарно-матеріальних цінностей та операції з реалізації підакцизних товарів в сумі 908341 грн. За результатами перевірки складено акт № 286/2301-30806179 від 05.05.2009р.

Позивач вважає дії Крижопільської МДПІ щодо донарахування 908341,00 грн. податку на додану вартість згідно акту № 286/2301-30806179 від 05.05.2009р. протиправними, оскільки остання не мала права самостійно визначати суму податкового зобов'язання платника в зв'язку із закінченням граничного терміну для його визначення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві .

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях від 27.10.2009р. (а.с.108-109), а саме на те, що акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивід 21.12.2000р. № 2181, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В період з 03.04.2009р. по 23.04.2009р. працівниками Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена позапланова документальна перевірки СТОВ Липівказ питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. В ході перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за результатами операцій з реалізації покупних товарно-матеріальних цінностей та операції з реалізації підакцизних товарів в сумі 908341 грн.

За результатами перевірки складено акт № 286/2301-30806179 від 05.05.2009р. (а.с.25-81). Рішення, відповідно до цього акту, прийнято не було, оскільки, як передбачено п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Оскільки граничним терміном подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року є 20.03.2006р., з 21.03.2006р. по 03.04.2009р. пройшло 1109 днів, а з 21.03.2006р. по 05.05.2009р .(тобто на момент складання акту перевірки) пройшло 1141 днів, строки для визначення податковим органом суми податкового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки СТОВ Липівка, згідно акту № 286/2301-30806179 від 05.05.2009р., минули.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, під час звернення з позовною заявою до суду, на підставі постанови Господарського суду Вінницької області від 23.10.2008р. по справі № 5/250-08, ліквідатором СТОВ Липівкапризначено арбітражного керуючого Глєбова Василя Федоровича.

В ході розгляду даної справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20 жовтня 2009р. по справі № 5/250-08 (а.с.101-102), припинено повноваження арбітражного керуючого Глєбова В.Ф. Повноваження перейшли до директора СТОВ "Липівка" Мельник Світлани Миколаївни.

На акт перевірки № 286/2301-30806179 від 05.05.2009р., арбітражним керуючим Глєбовим В.Ф. було подано скаргу до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції, на яку, начальником Крижопільської МДПІ, надано відповідь № 2332 від 28.05.2009р. (а.с.99-100). У відповіді зазначено, що терміни для винесення податкового повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки СТОВ "Липівка", згідно акту № 286/2301-30806179 від 05.05.2009р., минули, а сам акт перевірки СТОВ "Липівка" складено у відповідності до Порядку оформлення результатів планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, і не підлягає скасуванню.

Відповідно до пп. 6 п. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу", позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться під час реорганізація (ліквідація) підприємства.

Як передбачено п. 1.3. Порядку оформлення результатів планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Сам по собі акт перевірки не несе для позивача негативних правових наслідків, а тому не може порушувати права та інтереси в його діяльності.

Відповідно до п. 4.11 даного порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання.

Рішенням визначається сума податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи те, що Крижопільською МДПІ було пропущено строки, передбачені п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, податкове повідомлення-рішення прийняте не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України предметом оскарження в адміністративному судочинстві можуть бути будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Статтями 10 Закону України „Про систему оподаткування " та ст.14 Закону України „Про державну податкову службу " передбачене право платників податків та зборів на оскарження рішень, дій та бездіяльності державних податкових органів та їх посадових осіб.

Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду .

За таких обставин, згідно системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів України - акт оформлення результатів перевірок не є рішенням податкового органу.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За правилами встановленими статтею 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, оскільки відповідачі діяли в межах своїх повноважень відповідно до чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 16.11.09

Головуючий суддя: Поліщук Ірина Миколаївна

Судді: Вільчинський Олександр Ванадійович

Курко Олег Петрович