Постановление суда № 70458937, 21.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Мазурик О.Ф., Кравець В.А.

при секретарі: Борисенко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Край Проперті», Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейсервіс», Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Прометей» про визнання недійсними договорів про відкриття кредитної лінії та договору іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права. А саме, він обґрунтував у позовній заяві які його права порушені. А саме його інтерес стосується можливості набуття у власність об'єкту нерухомості, який перебуває у власності однієї із сторін оскаржуваних правочинів та обтяжений іпотекою. Незважаючи на те, що він не є стороною договору його право порушене, оскільки він не може придбати об`єкт нерухомості, який знаходиться під обтяженням за договором іпотеки.

У судовому засідання представник заявника ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольни.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, дослідивши надані матеріалі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та позивач не виконав вимоги ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

28.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Край Проперті», ПАТ «Сбербанк» про визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії від 22.09.2011 року з усіма подальшими змінами та доповненнями та договору іпотеки від 27.09.2011 року, які укладені між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» та ДП «Край Проперті».

Ухвалою суду від 28.08.2017 року позовну заяву залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем не вказано, яким чином, укладені між двома юридичними особами договори, стороною яких позивач не був, порушуються його права, як фізичної особи.

Копія ухвали отримана позивачем 09.09.2017 року.

12.09.2017 року позивач подав уточнення до позовної заяви, у яких зазначив, що порушенням своїх прав він вважає відсутність можливості придбати майно, яке обтяжене внаслідок укладення оспорюваних договорів.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви викладені у ст. 119 ЦПК України. Зокрема, у позовній заяві мають бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначено докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що вважає оскаржувані договори такими, що порушують його право на придбання майна, яке обтяжене іпотекою.

Тобто формально за формою та змістом позовна заява відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. Встановлення ж дійсних обставин справи, а саме про те, чи порушено право позивача, про яке заявлено у позові відбувається при розгляді справи, а не на стадії відкриття провадження. Відсутність доказів порушення права, про захист якого подано позовну заяву є підставою для відмови у позові. Проте зазначені обставини не є підставою для повернення позовної заяви.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначене, та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд.

Разом з тим, вимога про направлення справи для продовження розгляду не підлягає задоволенню, оскільки розгляд справи можливий лише після вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді