№ 70436541, 15.11.2017, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3484/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15.11.2017 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

при секретарі Парфенюк Т.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві, уточненій до початку судового розгляду, ОСОБА_1 просить визнати дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні їй пенсії сум грошової та інших виплат протиправними та зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням усіх зазначених у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01 лютого 2017 року №733/05 виплат шляхом ділення загальної суми 30218,22 грн. на 9 місяців роботи та з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 27 березня 2017 року

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що поділ сум виплат з розрахунку 1/12, суперечить вимогам Закону України «Про державну службу» та п.4 «Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб», де вказано, що «матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період що перевищує календарний місяць, враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді». А неврахування відпускних суперечить чинному законодавству про оплату праці.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та з аналогічних мотивів.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала обґрунтовуючи тим, що згідно п.2 «Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року № 500, державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. Тому, суми матеріальної допомоги при їх врахуванні під час призначення пенсії мають бути розраховані шляхом поділу їх на 12 місяців. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Установлено, що спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Конституції України, Законом України «Про державну службу».

14 вересня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», якою затвердив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).

Пунктом 4 «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №662 від 14.09.2016 р. (далі Порядок), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Згідно вказаному Порядку, у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців.

Тобто, зі змісту цієї норми видно, що матеріальна допомога враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

А тому, дії відповідача щодо використання для обчислення пенсії позивача сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також грошової допомоги до відпустки шляхом ділення загальної суми цих виплат на 12 місяців суперечать вимогам вищенаведених норм чинного законодавства, оскільки відповідно до довідок від 01 лютого 2017 №732/05 та №733/05 ці суми, які є складовими заробітної плати позивача, виплачені позивачу у період з травня 2016 року по січень 2017 року, що складає 9 місяців, тому при визначені розміру пенсії позивача ці виплати повинні бути застосовані виходячи з розрахунку: загальна сума цих виплат за наявні місяці роботи - тобто 9 місяців, що відповідає положенням п. 4 Порядку.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 2 цього Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ст. 33 Закону № 3723-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету-статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, відпускні та грошова компенсація за невикористану відпустку, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця та враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 09 червня 2015 у справі № 732/1421/14.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72 від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), №68385/10 та 71378/10) від 26 вересня 2014 року).

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні о справі «Сухонов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першою протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов’язана з майновим правом, особа які воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Згідно статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи позовні вимоги за позовом до суб’єкта владних повноважень, суд має виходити із конституційних принципів, на яких базуються здійснення прав та свобод людини та громадянина в Україні, включаючи права на пенсійне забезпечення, які передбачені Конституцією України, з неможливості скасування та звуження права на пенсійне забезпечення. Правовою гарантією забезпечення державою цього права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, що слідує з принципів верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 17, 94, 159, 160, 163, 167, 181 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні пенсії ОСОБА_1 сум грошової та інших виплат протиправними.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням усіх зазначених у довідці Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01 лютого 2017 року №733/05 виплат шляхом ділення загальної суми 30218,22 грн. на 9 місяців роботи та з урахуванням раніше виплачених сум,починаючи з 27 березня 2017 року.

Стягнути на користьОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, понесені нею витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 /десяти/ днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2017 року.

Суддя: