Решение № 7041261, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 20/250                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

до відповідача: Підприємства Селидівської виправної колонії № 82 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, смт.Гостре

про стягнення 3965,41 грн.

За участю представників:

від позивача: Козаренко Н.Ю. – дов.

від відповідача: Ясиновська І.С. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, із позовом до Підприємства Селидівської виправної колонії № 82, с.Гостре, про стягнення 3965,41 грн. – сума 3% річних та сума індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Цивільного та Господарського кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

26 жовтня 2009 року до господарського суду Донецької області надійшло клопотання позивача № 231-ю-2009, в якому просив суд перенести розгляд справи у зв’язку із відрядженням представника позивача до м. Харкова.

20 листопада 2009 року до господарського суду Донецької області надійшло електронне повідомлення № 1, в якому відповідач просив суд розгляд справи перенести на іншу дату.

В заяві від 08.12.09 р. позивач уточнив повне найменування відповідача – Підприємство Селидівської виправної колонії № 82 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.08 р. по справі № 20/230 позовні вимоги Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, до Підприємства Селидівської виправної колонії № 82, с.Гостре, задоволені повністю.

Вищезазначеним рішенням суду з Підприємства Селидівської виправної колонії № 82 на користь Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” стягнуто 21487,17 грн. – суму основного боргу за поставлену вугільну продукцію, 5638,06 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 118,15 грн. – суму 3% річних за період з серпня 2007 р. по липень 2008 р., 272,43 грн. – суму держмита, 118,00 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення набрало законної сили, у зв’язку з чим позивачеві було видано відповідний наказ суду.

В силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факт наявності вищезазначеного боргу відповідача (грошового зобов’язання) на користь позивача не потребує доведення.

02 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача із грошовою вимогою № 222-ю-2009 про стягнення суми індексу інфляції за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року, що складає 3266,05 грн. та суми 3% річних за період з 01.08.08 р. по 31.08.09 р., що складає 699,36 грн.

Доказів реагування відповідача на зазначену вимогу суду не надано.

Посилаючись на тривале невиконання відповідачем грошового зобов’язання, позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача суму індексу інфляції за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року у розмірі 3266,05 грн. та суму 3% річних за період з 01.08.08 р. по 31.08.09 р. у розмірі 699,36 грн.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Главою 50 Цивільного кодексу України врегульовані питання щодо припинення зобов’язання.

Так, статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначена глава не містить такої підстави припинення зобов’язання як прийняття рішення судом зі спору між сторонами та набрання ним чинності, а ст.625 Цивільного кодексу України не забороняє кредитору вимагати від боржника сплати сум інфляції та 3% річних після набрання законної сили рішенням суду про задоволення основної вимоги кредитора (про сплату суми боргу) до боржника.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року у розмірі 3266,05 грн. та суми 3% річних за період з 01.08.08 р. по 31.08.09 р. у розмірі 699,36 грн. є обґрунтованими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.598, 599, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, до Підприємства Селидівської виправної колонії № 82 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, смт.Гостре, - задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства Селидівської виправної колонії № 82 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (85493, Донецька область, Селидівський м/р, с.Гостре; поточний рахунок 26001322703 у філії АБ “Енергобанк” м.Курахове, МФО 335441, код ЄДРПОУ 08679899) на користь Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63; поточний рахунок 26003000527001 у Філії Донецька Дирекція АТ “Індекс-банк”, МФО 335850, ЄДРПОУ 33161769) суму індексу інфляції за період з серпня 2008 року по серпень 2009 року у розмірі 3266,05 грн. та суму 3% річних за період з 01.08.08 р. по 31.08.09 р. у розмірі 699,36 грн., 102,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому законом порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 08.12.09 р.

Повний текст рішення підписано 10.12.09 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.