Решение № 70357521, 20.11.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1140/2017

130/2332/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017 позивач звернувся в суд з цим позовом, в якому просив ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк достатній, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3. Позов аргументував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки НОМЕР_1, площею 1,7924 га, розташованої на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району. Вказав, що спадкоємцями після смерті матері є він. Інших спадкоємців немає. При звернені до нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3 в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач строк звернення до нотаріальної контори пропустив з поважних причин в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, адже з 06.03.2012 по 23.03.2012 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з діагнозом Атеросклеротичний кардіосклероз, Гіпертонічна хвороба 2 ступеня.

11.10.2017 ухвалою судді відкрито провадження у справі. 09.11.2017 розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою сторін.

20.11.2017 позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та пояснив, що пропустив строк звернення до нотаріальної контори, адже він на момент спливу встановленого строку знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з 06.03.2012 по 23.03.2012 року. На запитання головуючого повідомив, що в період лікування міг ходити, писати і, йому нічого не заважало звернутися до нотаріуса з відповідною заявою, чому цього не зробив, пояснити не може. Чому раніше, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 до 06.03.2012 не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини також пояснити не може, однак обставин, які цьому перешкоджали немає. Інших об'єктивних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини в нього немає.

На запитання суду про надання додаткових доказів - позивач відмовився, просив рішення винести на підставі наявних доказів.

Відповідач Тарасівська сільська рада надала до суду заяву, в якій позов визнала, справу просила розглянути у її відсутність.

Суд, за погодження із позивачем ОСОБА_1, на підставі ч.2 ст.158 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача.

20.11.2017 суд виніс ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжив судовий розгляд, оскільки визнання відповідачем позову суперечить закону.

Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла в с. Тарасівка Жмеринського району (а.с.9).

Згідно довідки виконавчого комітету Тарасівської сільської ради, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, постійно проживала та була зареєстрована АДРЕСА_1, на час відкриття спадщини з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.12).

На підставі державного акту на право приватної власності на землю за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка, площею 1,7924 га на території Тарасівської сільської ради Жмеринського району (а.с.11).

Відповідно до заповіту від 05.08.2011 року ОСОБА_3 все своє мано заповідала своєму сину - позивачу ОСОБА_1 В заповіті наявна відмітка, що він станом на 05.08.2015 року не відмінений і не змінений (10). Згідно з Витягом зі Спадковго реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт чинний (а.с.15-16).

Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.16), який після смерті залишив заповіт, чинний на даний час, що підтверджується Витягом зі Спадковго реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.14).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2017 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті матері, в зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини та відсутності доказів спільного проживання з спадкодавцем (а.с.13).

Відповідно до виписки з історії хвороби № 973 Жмеринської ЦРЛ, ОСОБА_1 з 06.03.2012 по 23.03.2012 року перебував на лікуванні в кардіологічному відділені з діагнозом Атеросклеротичний кардіосклероз Гіпертонісна хвороба 2 ступеня (а.с.8).

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здіснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (яка була чинною на час виникнення правовідносин (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012)) вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою.

Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

При цьому, суд звертає увагу, що за правилами п.3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, позивач мав можливість подати заяву нотаріусу, в тому числі направивши її поштою, але такі дії ним не вчинялися.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 № 7 в абзаці 6 п.24 роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічне зазначено також в роз'ясненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не зазначив та не надав суду доказів пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій із прийняття спадщини (подання нотаріусу заяву про прийняття спадщини) в період з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 06.03.2012 року.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 вказав, що строк звернення до нотаріальної контори він пропустив, оскільки він перебував на стаціонарному лікуванні у період з 06.03.2012 по 23.03.2012 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, однак вказане в розумінні ст.1272 ЦК України, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, адже він мав можливість звернутись до нотаріуса із завою про прийняття спадщини, в тому числі надіслати її поштою, проти чого в судовому засіданні не заперечував, жодних інших доказів на підтвердження існування причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій із прийняття спадщини, позивачем не надано, а відповідно докази надані відповідачем такими не є.

Нормами ст.ст. 10, 11 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 57 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Згідно із абзацом 1 ч 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2, 3, 4 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд встановив би наявність причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення дій щодо прийняття спадщини у визначені ст.1270 ЦК України строки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3, 4, 6, 8, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1220, 1222, 1223, 1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний