Постановление суда № 70327731, 20.11.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1073/16-ц 20.11.2017 20.11.2017 20.11.2017

Провадження №22-ц/784/2328/17

Справа № 481/1073/16-ц Головуючий суду першої інстанції - Вжещ С.І.

Провадження № 22-ц/784/2328/17 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Категорія 23

Ухвала

Іменем України

20 листопада 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

з участю: представника позивача ОСОБА_3,

- представника відповідача - Ляшенка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою селянського (фермерського) господарства "Васильєв М.О."

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року, ухвалене за позовом ОСОБА_6 до селянського (фермерського) господарства "Васильєв М.О." (далі - СФГ "Васильєв М.О.") про припинення дії договору оренди земельної ділянки шляхом його дострокового розірвання,

встановила:

В жовтні 2016 року ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до СФГ "Васильєв М.О." про припинення дії договору оренди земельної ділянки шляхом його дострокового розірвання.

Позивач зазначав, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Новохристофорівською сільською радою Новобузького району Миколаївської області 12 листопада 2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5062, він є власником земельної ділянки площею 6,79 га на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21 грудня 2006 року позивач уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з СФГ "Васильєв М.О." та передав її в користування останньому строком на 49 років.

Пунктами 9, 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 823 грн. 26 коп. за рік або за бажанням орендодавця натуроплатою у строк до 1 грудня кожного року протягом терміну оренди.

Посилаючись на істотне порушення вказаних умов договору, систематичне невиконання умов договору щодо сплати орендної плати за 2014-2016 роки, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Ухвалено припинити дію договору оренди землі від 21 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та СФГ "Васильєв М.О." шляхом його дострокового розірвання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі СФГ "Васильєв М.О.", посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, незаконність і необґрунтованість судового рішення, просило рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для повторного розгляду до суду першої інстанції.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

-2-

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Новохристофорівською сільською радою Новобузького району Миколаївської області 12 листопада 2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5062, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,79 га на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

21 грудня 2006 року між сторонами укладено договір оренди землі строком на 49 років. Цей договір оренди землі 22 лютого 2007 року зареєстровано в Новобузькому окрузі реєстрації, про що у державному реєстрі земель внесено запис за № 040702001760.

За умовами договору ОСОБА_6 як власник земельної ділянки передав її в оренду, а СФГ "Васильєв М.О." зобов'язався щорічно протягом 49 років до 01 грудня сплачувати оренду плату в розмірі 823 грн. 26 коп. за рік або за бажанням орендодавця натуроплатою (п.п. 9, 10 договору оренди).

Звертаючись з позовом, позивач наполягав на розірванні договору оренди через невиконання відповідачем його умов щодо сплати орендної плати за 2014-2016 роки.

Згідно ст. 32 Закону України від 06 жовтня 1998 року "Про оренду землі" договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 р. у справі № 6-977цс16.

Як встановлено судом, орендну плату за 2014-2016 роки відповідач не сплачував і в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та беззаперечні докази про отримання позивачем коштів у рахунок орендної оплати за цей період.

Доводи відповідача щодо отримання позивачем орендної плати наперед в сумі 30 тис. грн. згідно видаткового касового ордеру № 57 від 15 серпня 2005 року та розписки від 15 серпня 2005 року, що не визнані позивачем, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано вважав такими, що не заслуговують на увагу (а.с.38,86).

-3-

Відповідно до положень ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як встановлено, зазначені документи складені задовго до укладення договору оренди землі, і в розписці, як і в договорі оренди землі від 21 грудня 2006 року відсутні будь-які умови щодо виконання орендарем обов'язків зі сплати орендної плати.

За такого, зобов'язання зі сплати орендної плати не можна вважати виконаними, оскільки виплата орендної плати наперед суперечить умовам укладеного договору оренди землі, яким встановлено строк виплати орендної плати до 01 грудня щорічно.

Крім того, судом встановлено, що позивач не підписував видатковий касовий ордер, тобто волевиявлення позивача щодо отримання орендної плати за спірний період відсутнє. Зазначене підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 377, проведеної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром 07 липня 2017 року (а.с. 119-122). Згідно висновку експерта, підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Одержав Підпис» у видатковому касовому ордері виконаний не ним, а іншою особою.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази про отримання орендодавцем орендної плати за спірний період в момент досягнення сторонами в належній письмовій формі згоди щодо всіх істотних умов договору та набрання ним чинності, що, в свою чергу, пов'язане з його державною реєстрацією. Інших належних та допустимих доказів, що б підтверджували сплату орендної плати орендарем за спірний період, відповідач суду не надав, хоча це згідно ст. 60 ЦПК України, є його обов'язком.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо систематичної несплати орендної плати, а тому на підставі ст.ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 526, 651 ЦК України правильно розірвав дану угоду.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про наявність підстав для сумнівів в достовірності висновку експерта, є необґрунтованими та суб'єктивними судженнями відповідача. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства "Васильєв М.О." відхилити, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

Т.В. Серебрякова