Постановление суда № 70327042, 17.11.2017, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про самовідвід

Суддя Апеляційного суду Вінницької області Оніщук В.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18.10.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення заборгованості, -

встановив:

До апеляційного суду Вінницької області надійшла цивільна справа №136/1171/17 (провадження № 22-ц/772/3014/2017) за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення заборгованості.

У відповідності до засад формування колегії суддів, визначених рішенням зборів суддів Апеляційного суду Вінницької області, дану справу розподілено автоматизованою системою документообігу суду судді-доповідачу Оніщуку В.В. в складі колегії суддів Медвецького С.К., Копаничук С.Г..

Заявляю собі самовідвід, оскільки предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур від 01.07.2014 року, в той же час мною, в складі колегії суддів Жданкіна В.В. та Ковальчука О.В. 28.01.2016 року розглядалась справа за позовом приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

Так, рішенням апеляційного суду Вінницької області від 28.01.2016 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 30.11.2015 року скасовано та ухвалено нове, яким позов приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задоволено.

Визнано недійсним договір комплексного страхування урожаю сільськогосподарських культур від 01.07.2014 року, укладений між приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» та ОСОБА_2.

Оскільки мною в складі колегії суддів вже розглядалась справа з того самого предмета спору, між тими самими сторонами, відтак вважаю, що дані обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості при розгляді даної цивільної справи.

Так, підстави для самовідводу судді регламентовано положеннями ст. 23 ЦПК України.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Делкурта проти Бельгії», «П'єрсака проти Бельгії» і «де Куббера проти Бельгії» визначено, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» визначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 ЦПК України суддя, не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

З урахуванням наведеного та з метою недопущення сумнівів у сторін щодо об'єктивного розгляду справи, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню, а справа передачі на повторний автоматичний розподіл.

Керуючись ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалив:

Заяву судді Оніщука В.В. про самовідвід- задовольнити.

Справу передати на повторний автоматичний розподіл відповідно до вимог ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: