Решение № 70300366, 17.11.2017, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/741/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2017 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.

секретаря: Кирсань Ю.В.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кринички позовну заяву приватного акціонерного товариства „Страхова Компанія „Провідна до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 06 листопада 2013 року між ПрАТ „СК „Провідна та ОСОБА_3 підписаний поліс № АС/4671524 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано автомобіль ВАЗ-2101, 1975 року випуску, д/н 47969АВ. 28 грудня 2013 року сталася ДТП, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ-2101, д/н 47969 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою суду від 27 січня 2014 року винним в скоєнні ДТП визнано відповідача. На час скоєння ДТПцивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника наземного транспортного засобу,застрахована ПАТ „Страхова компанія „Провідна полісом № АС/4671524 від 06 листопада 2013 року. 15 квітня 2014 року Страховою компанією „Провідна було складено страховий акт та виплачено страхове відшкодування потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 42873,97 грн. Тому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 42873,97 грн та судовий збір.

Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що, дійсно, 28 грудня 2013 року сталася ДТП за його участю, в результаті якої було пошкоджено його автомобіль та автомобіль „Renault Trafic. Постановами Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 року його було визнано винуватим у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУАП. Вважає суму, яку просить стягнути з нього позивач завищеною та просить її зменшити.

Адвокат ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши докази та перевіривши матеріали справи, дійшов наступного. В судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2013 року між сторонами було підписано поліс обовязкового стархування № АС/4671524, згідно якого було застраховано автомобіль ВАЗ-2101, 1975 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. 28 грудня 2013 року сталась ДТП, в наслідок якої відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ-2101, д/н 47969 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_1 під клеруванням ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року винним в скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 30 грудня 2013 року ОСОБА_4 у відповідності до Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів подала заяву з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем (а.с.16). ПрАТ „СК „Провідна визнала подію, що мала місце 28 грудня 2013 року, страховим випадком, про що 11 липня 2014 року було складено страховий акт 1 № НОМЕР_3 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати. Відповідно до розрахунку суми матеріальнольго збитку по справі № НОМЕР_3 від 14 квітня 2014 року визначено, що до виплати підлягає страхове відшкодування у розмірі 42873,97 грн. (а.с.14). Розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі Рахунку-підрялу № П1816 від 16 січня 2014 року, виданого СТО ПП „Сінгл-Сервіс (а.с.23-24).

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Відповідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ відшкодовує у встановленому цим

Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої

особи.

Статтею 29 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п.2 ч.1 ст. 38 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який

спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (Заява N 33949/02), відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.

Суд взяв до уваги, що за клопотаннями відповідача неодноразово призначалася судова автотоварознавча експертиза, проте проведена не була.

Ураховуючи викладене, норми чинного законодавства України, те, що позивач виплатив страхове відшкодування на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Разом з цим позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору, тому вони підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ч.1ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 16, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства „Страхова Компанія „Провідна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна ( р/р265003941501 в ПАТ „ОСОБА_5 Україна, м.Київ ЄДРПОУ 23510137, МФО 300120) в порядку регресу розмір виплаченого страхового відшкодування в сумі 42873 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна ( р/р265003941501 в ПАТ „ОСОБА_5 Україна, м.Київ ЄДРПОУ 23510137, МФО 300120) судовий збір у сумі 428 гривень 74 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_6

р