Постановление суда № 70280440, 15.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11412/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я», в особі Голови правління ОСОБА_4, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Частиною 1 статті 122 ЦПК України визначено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. 119, 120 ЦПК України. А саме, в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред’явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, згідно із роз’ясненнями, що містяться у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у рішенні щодо грошових зобов’язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.

Позивачем заявлена вимога про стягнення, солідарно, заборгованості за договором кредиту-поруки в певній грошовій сумі станом на час подання позовної заяви, а саме 82 945,88 грн.

У доданих до позовної заяви документах відсутній розгорнутий розрахунок заборгованості, а наявна карточка платежів не підписана відповідною посадовою особою, оскільки ким саме завірено встановити не можливо.

Зазначене свідчить про те, що заявлені позивачем вимоги не підтверджені відповідними документами, а саме – розгорнутим розрахунком. Вказана обставина створюватиме для суду ускладнення під час перевірки розміру заборгованості, складових суми боргу за договором.

Таким чином, позивачеві слід надати детальний розрахунок заборгованості у якому слід чітко визначити: яка сума підлягає стягненню за тілом кредиту і за який період; яку суму позивач просить стягнути як відсотки за користування кредитом і за який період така заборгованість утворилась.

Також, в порушення вимог ст. 119 ЦПК України, позивач посилається в позовній заяві про видачу кредитних коштів, разом з тим до матеріалів позовної заяви не надає видатковий касовий ордер про отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів.

Окрім того, позивач до поданої ним позовної заяви надав суду клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що майновий стан позивача є таким, що позбавляє можливості сплати судового збору у встановленому порядку.

Обґрунтовуючи клопотання позивач посилається на лист Ужгородського МВ ДВС та лист Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області про рух коштів на банківських рахунках Перечинської КС «Тур’я».

З врахуванням того, що вказані документи стосуються періоду за 2016 рік, тобто є такими, що не підтверджують майновий стан позивача на момент звернення до суду з позовом та, як наслідок, не можуть бути враховані судом у якості обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.121, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 22 листопада 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5