№ 70195049, 07.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 922/4744/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 14.07.2017у справі№ 922/4744/13Господарського судуХарківської областіза позовомХарківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харковадо1. Харківської міської ради; 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5провизнання недійсними пунктів рішення та договору оренди землі

в судовому засіданні взяли участь представники :

від прокуратури: від позивача-1: від позивача-2: від відповідачів: від скаржника:ОСОБА_6 (посв. НОМЕР_1 від 23.10.2014) ОСОБА_7 (дов. від 26.12.2016) ОСОБА_8 (дов. від 25.09.2017) не з'явились ОСОБА_9 (дог. Від 21.06.2017)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі №922/4744/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015, позов задоволено повністю; визнано недійсними пункт 8.2. рішення Харківської міської ради №180/05 від 28.09.2005 в частині переведення із земель оборони до земель житлової і громадської забудови частини земельної ділянки, площею 0,0528га в АДРЕСА_1, пункт 1.4. додатку 3 рішення Харківської міської ради №180/05 від 28.09.2005 в частині припинення права користування Харківській квартирно-експлуатаційній частині району частиною земельної ділянки, площею 0,0528га в місті Харкові по вул. Пушкінській 61; визнано недійсним пункт 1.38. додатку 4 рішення Харківської міської ради №180/05 від 28.09.2005 в частині надання громадянину ОСОБА_5 в оренду строком до 01.09.2030 земельної ділянки, площею 0,0528га в місті Харкові по вул. Пушкінській 61, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0528га, вартістю 1163165 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований Харківською регіональною філією Держаного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 02.09.2006 за №340667100125.

У грудні 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі №922/4744/13 за нововиявленими обставинами в порядку статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2016 заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2014 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі №922/4744/13 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2016 скасовано; відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 03.11.2014 у справі №922/4744/13 за нововиявленими обставинами; рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі №922/4744/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2016 у даній справі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2014, фізична особа ОСОБА_4, який не брав участі у справі, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) від 14.07.2017 у справі №922/4744/13 відмовлено фізичній особі ОСОБА_4 в прийнятті апеляційної скарги та повернуто її заявнику на підставі ст.ст.97, 98 ГПК України.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу на розгляд цього суду, посилаючись на порушення ст.ст.55, 64, 129 Конституції України, ст.ст.22, 91 ГПК України.

У відзивах на касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова та Прокурор відділу організації представництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України заперечують викладені в ній доводи.

Відповідачі не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника скаржника, представників позивачів та прокурора, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

В обґрунтування права подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 03.11.2014 апелянт зазначав, що суд першої інстанції вирішуючи спір щодо земельної ділянки площею 0,0528га по АДРЕСА_1 не прийняв до уваги, що на ній розташована нежитлова будівля літ. "Е-2", площею 516,3кв.м, яка належить на праві власності не тільки фізичній особі ОСОБА_5, а й іншим співвласникам (у тому числі фізичній особі ОСОБА_4), які на рівні з ним мають право користування земельною ділянкою.

Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

За змістом статті 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Водночас, якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК України (аналогічна правова позиція викладена в п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України").

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відмітки місцевого господарського суду (поштовий конверт у матеріалах апеляційної скарги відсутній), фізична особа ОСОБА_4 06.07.2017 звернувся з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 03.11.2014, тобто, коли оскаржуване рішення від 03.11.2014 набрало законної сили за наслідками його перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

Відтак, оскільки на момент звернення із вказаною апеляційною скаргою рішення суду першої інстанції було вже переглянуто, то, в силу закону, це виключає можливість прийняття судом даної скарги до розгляду та, відповідно, повторний перегляд оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Відхиляються посилання скаржника на неврахування апеляційним судом вимог статті 129 Конституції України з підстав наведених вище та беручи до уваги те, що кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст.11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2017 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2017 у справі № 922/4744/13 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Поляк

І. Ходаківська