Постановление суда № 70165067, 02.11.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"02" листопада 2017 р. Справа № 922/4490/13

вх. № 249

Суддя господарського суду: Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання: Кучко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) від 30.08.2017 за вих. № 14/5-960

суб'єкт оскарження - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110)

по справі №922/4490/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

про стягнення коштів

за участю представників:

скаржника - ОСОБА_2 , довіреність № 14-77 від 14.04.2017

стягувача - ОСОБА_3, довіреність №018389 від 03.01.2017

Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2013 по справі №922/4490/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2015, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 162114,10 грн., 260513,17 грн. інфляційних втрат та 8452, 58 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання вищевказаного рішення Суду, 04.03.2014 господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача (т.с.І а.с. 215-216).

01.09.2017 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) від 30.08.2017 № 14/5-960в у справі Господарського суду Харківської області № 922/4490/13 (вх. № 01-20/10799/17).

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначив, зокрема, таке:

- на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управляння юстиції у м. Києві (далі - Орган ДВС) знаходиться виконавче провадження ВП № 44516142 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 20.05.2014 № 922/4490/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" 609,00 грн.;

- вказане рішення суду було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою боржника № 26-3490/1.2-17 від 14.04.2017, у зв'язку з чим боржником до канцелярії Органу ДВС 24.04.17 було подано заяву від 24.04.17 № 14/5-446В про закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142, оскільки рішення згідно з виконавчим документом фактично виконано в повному обсязі.

- проте, на момент звернення до суду із вказаною скаргою, надані відповідачем докази фактичного виконання рішення суду у справі № 922/4490/13 державним виконавцем повністю проігноровано, в порушення вимог ч. 2 ст. 39 Закону України № 1404 постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження - не винесено;

- 08.08.2017 державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження винесено постанови про стягнення з відповідача 60,90 грн. виконавчого збору та 351,00 грн. витрат виконавчого провадження.

Відповідно до поданої скарги скаржник просить суд:

- визнати незаконними дії Органу ДВС щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 44516142 постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 60,90 грн. та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн.;

- визнати недійсними постанови державного виконавця Органу ДВС від 08.08.17, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 44516142 про: стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 60,90 грн. та стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2017 матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) від 30.08.2017 № 14/5-960в по справі № 922/4490/13 направлено за підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд).

У зв'язку із відсутністю повноважень судді Ємельянової О.О., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл скарги по справі №922/4490/13.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) визначено суддю (головуючий суддя): Сальнікова Г.І., на підставі чого, керівником апарату суду складено та підписано відповідний Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2017 прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби (в порядку ст. 121-2 ГПК України) від 30.08.2017 № 14/5-960в, розгляд якої призначено у відкритому судовому засіданні на 25.09.017 р. об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.017 задоволено клопотання Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкладення розгляду скарги (вх. №1936) та розгляд скарги відкладено на 09.10.2017 об 11:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

25.09.2017 від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (скаржник) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про збільшення вимог скарги на дії органу ДВС в порядку ст. 22 ГПК України (вх. №31224), в якій просить:

1. Визнати незаконною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м ОСОБА_1 територіального управляння юстиції у м. Києві стосовно незакінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 20.05.14 №922/4490/13;

2. Зобов'язаний державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 20.05.14 №922/4490/13;

3. Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 44516142:

- постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 60,90 грн.;

- постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн.

4. Визнати недійсним постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві від 08.08.17, винесені в мужах виконавчого провадження ВП № 44516142, про:

- стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 60,90 грн.;

- стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 351,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2017 прийнято до розгляду заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про збільшення вимог скарги на дії органу ДВС (вх. №31224 від 25.09.17), розгляд скарги відкладено на 17.10.2017 об 11:50год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2017 клопотання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про відкладення розгляду скарги (вх. №33510) задоволено та розгляд скарги відкладено на 02.11.2017 о 10:45год.

Скаржник (боржник) в призначене судове засідання 02.11.2017 з'явився, подану скаргу з урахуванням заяви про збільшення вимог скарги на дії Шевченківського РВДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у місті Києві підтримав повністю та наполягав на її задоволення. В обґрунтування своїх заперечень наголошував про те, що рішення суду було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою Боржника від 26-3490/1,2-17 14.04.17, у зв’язку з чим Відповідачем на адресу Органу ДВС 24.04.17 було надіслано заяву від 24.04.17 № 14/5-446в про закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 оскільки рішення згідно з виконавчим документом виконано.

Стягувач в призначене судове засідання 02.11.2017 з'явився, скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві залишив на розсуд суду. При цьому, зауважив, що заяву Боржника від 26-3490/1,2-17 від14.04.17 про зарахування зустрічних однорідних вимог, останній відкликав та сплатив грошові кошти за наказом платіжним дорученням.

Розглянувши скаргу, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно з ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби, та регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова № 14) визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до п. 2 постанови № 14 стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві на виконанні перебуває виконавче провадження №44516142 з виконання виконавчого документа, а саме - наказу господарського суду Харківської області №922/4490/13 від 20.05.2014 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" 609,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

27.08.2014 згідно з ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV) державним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження, копії яких направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома.

Скаржником, при цьому, наголошено про те, що рішення суду було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою Боржника від 26-3490/1,2-17 14.04.17, якою боржник повідомив стягувана про припинення ним своїх зобов’язань перед відповідачем у сумі 609,00 грн., шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань останнього перед стягувачем, які виникли в тому числі на підставі рішення суду у справі № 922/4490/13, у зв’язку з чим скаржником на адресу Органу ДВС 24.04.17 було надіслано заяву від 24.04.17 № 14/5-446в про закінчення виконавчого провадження ВП № 44516142 оскільки рішення згідно з виконавчим документом виконано.

Проте, скаржником зазначено , що на момент звернення до суду із вказаною скаргою, державним виконавцем постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження, у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду, не винесено.

Також, скаржником зазначено про те, що 08.08.2017 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 60.90 грн. та витрат виконавчого провадження у розмір 351,00 грн., які, зазначає скаржник на адресу останнього не надходили, а про їх винесення скаржнику стало відомо з моменту надходження 15.08.17 на його адресу постанови від 09.08.17 про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514 в межах суми стягнення 7 017 828,98 грн., до складу якого згідно вказаної постанови входить виконавче провадження ВП № 44516142 на загальну суму стягнення 1020,9 грн. (609,00 грн. боргу за рішенням суду + 60.90 грн. виконавчого збору + 351,00 грн. витрат виконавчого провадження).

09.08.17 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню ЗВП № 38095514 в межах суми стягнення 7 017 828,98 грн., до складу якого включено також виконавче провадження ВП № 44516142 на загальну суму стягнення 1020,9 грн. (609,00 грн. боргу за рішенням суду + 60.90 грн. виконавчого збору + 351,00 грн. витрат виконавчого провадження).

Таким чином, скаржником зазначено про те, що до складу вказаного зведеного виконавчого провадження включено зобов’язання боржника, яке, наголошено останнім, фактично припинене (виконано).

Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.17 в межах виконавчого провадження ВП № 44516142 постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження незаконними, вчиненими з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а отже підлягаючими визнанню недійними.

При цьому, скаржником наголошено про те, що згідно з п.2 Розділу VI «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту України 02.04.12 № 512/5 (у редакції наказу Мін’юсту України від 29.09.16 № 2832/5), зареєстрованим в Мін’юсті України 30.09.16 за № 1302/29432, - витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Таким чином, з огляду на зазначені вище приписи Закону № 1404 скаржником наголошено про те, що оскільки заходи примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 44516142 державним виконавцем не вживались, зобов’язання боржника припинено не шляхом примусового стягнення з нього коштів, правові підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми зазначеній у виконавчому документі, а також витрат виконавчого провадження, у державного виконавця, на думку скаржника, відсутні.

Статтею 58 Конституції України, визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як визначено ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р.

Згідно з приписами пунктів 6, 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до вимог п.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до цього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2014 року, винесеною державним виконавцем згідно з вимогами ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV), у п. 2 зазначено про те, що боржник зобов'язаний у семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження оплатити заборгованість на рахунок стягувача, в разі відсутності інформації щодо банківських реквізитів стягувача, кошти слід перерахувати за вказаними у даній постанові реквізитами. Документ, підтверджуючий оплату боргу обов'язково необхідно надіслати на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. Також, у п. 3 вказаної постанови зазначено про те, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (т.с. ІІ а.с. 181).

З наявних матеріалів справи вбачається, що з огляду на наявну заяву ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про закінчення виконавчого провадження №44516142 у зв’язку з тим, що борг в сумі 609,00 грн. погашено згідно заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог від 14.04.2017 №26-3490/1.2-17, доказів виконання боржником вимог виконавчого документа, після отримання останнім постанови про відкриття виконавчого провадження - відсутні.

Пунктом 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього закону.

Враховуючи вимоги п. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІУ) а саме: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувана. Також виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV), 08.08.2017 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а саме: витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, та враховуючи частину другу статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (Далі-Закон) у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Однак, боржник не скористався цим правом та не надав до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управляння юстиції у м. Києві заяви щодо відкладення провадження виконавчого документа по вищезазначеному виконавчому провадженні, вказані докази в матеріалах справи - відсутні.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби та відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 86 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби від 30.08.2017 за вих. № 14/5-960.

Суддя Сальнікова Г.І.

/справа №922/4490/13/