№ 70163971, 07.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 908/2460/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017у справі№908/2460/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомДержавної екологічної інспекції у Запорізькій областідо Комунального підприємства "Водоканал" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької областіпростягнення суми,за участю представників сторін:від позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 у справі №908/2460/16 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України 144647,48грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; - до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької обласної ради 96431,65грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; - до спеціального фонду місцевого бюджету Кам'янка-Дніпровського Запорізької області 241079,13грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Запорізькій області за балансовим рахунком 3311. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №908/2460/16 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення господарського суду першої інстанції

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2017 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 07.11.2017 позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр.5860/Зап з терміном дії з 05.01.2012 по 31.12.2014. Рішенням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №179/06 від 14.08.2012 вирішено за клопотанням водокористувача припинити з 14.08.2012 дію вищезазначеного дозволу. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр.6016/Зап з терміном дії з 15.08.2012 по 31.12.2013. Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №0246/Зап, виданого відповідачу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з терміном дії з 29.05.2014 по 31.12.2015.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання Комунальним підприємством "Водоканал" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої виявлено, що в період з 17.12.2012 по 16.12.2015 відповідач здійснював свою діяльність без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є самовільним використанням корисних копалин, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра. Також було встановлено, що за вищезазначений період було забрано 621378 куб.м. води, що підтверджується довідкою відповідача від 17.12.2015 №02/321.

На підставі матеріалів перевірки відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, відповідачу нарахована шкода, розмір якої становить 482158,26грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди) та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками (шкоди); вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Так, апеляційною інстанцією встановлено, що відповідач почав процедуру щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами хронологічно раніше заявленого позивачем періоду, тобто в діях відповідача не було вини, що є обов'язковим елементом складу цивільного правопорушення. При цьому, відповідач є комунальним підприємством, одним з основних видів діяльності якого є забір, очищення та постачання води та основна кількість видобутої води розподілена між населенням, школами, дитсадками, лікарнею, заправкою пожежних машин, бюджетними організаціями, відповідно є необхідною для забезпечення діяльності вказаних установ та населення.

Крім того, переглядаючи справу в повному обсязі за приписами ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановив, що у спірний період відповідач мав дозволи на спеціальне водокористування.

Вищий господарський суд України, на підставі встановлених апеляційною інстанцією фактичних обставин справи, з'ясованих судом з урахуванням наданих доказів та наявних матеріалів справи, перевіривши застосування ним норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновком останнього про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №908/2460/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №908/2460/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач