Постановление суда № 70098473, 02.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2017 року м. Київ К/800/36092/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №805/2410/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Під час перевірки касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

За приписами ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Крім того, надана скаржником копія оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції не завірена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17.12.2013 року (з урахуванням вимог підпункту 6.8.8 пункту 6.8 цієї Інструкції).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну, скаргу до суду касаційної інстанції.

Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, проте незрозумілі вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції у межах повноважень, закріплених у ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, резолютивна частина касаційної скарги не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, викладені в резолютивній частині касаційної скарги, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та належним чином оформлену копію рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №805/2410/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 12 грудня 2017 року.

У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Суддя Вищого адміністративного

суду України Н.Є. Маринчак