Постановление суда № 70058430, 31.10.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

У Х В А Л А

"31" жовтня 2017 р. Справа № 911/2379/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Мега-Фарм”

про стягнення 197105,39 грн

Суддя С.І.Чонгова

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна” (далі – ТОВ “Порше Лізинг Україна”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Мега-Фарм” (далі – ТОВ “Мега-Фарм” про стягнення 197105,39грн у т.ч.:

- 46183,58грн – основна заборгованість;

- 45420,50грн – плата за користування об’єктом лізингу;

- 98 405,86грн – збитки

- 3 315,35грн - пеня за період з 16.09.2016 по 19.06.2017;

- 1331,49грн – відсотки за період з 16.09.2016 по 19.06.2017;

- 2 448,61грн – збитки від інфляції за період з 16.09.2016 по 19.06.2017.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, відповідачем порушено зобов’язання за договором про фінансовий лізинг № 00009729 від 31.03.2014 в частині сплати лізингових платежів.

Відповідач у справі – ТОВ “Мега-Фарм” у своєму відзиві просить суд в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на те, що позовні вимоги щодо стягення основної заборгованості, яка складається з відшкодування вартості об’єкту лізингу, є необґрунтованими, оскільки після розірвання в односторонньому порядку договору лізингу лізингодавець не має права вимогати оплати вартості об’єкту лізингу , право власності на який не перейшло до лізингоотримувача. Позовні вимоги щодо стягнення плати за фактичне користування об’єктом лізингу є безпідставними, оскільки можливість нарахування зазначених платежів після припинення дії договору лізингу та припинення всіх зобов’язань між сторонами не передбачена законом №723/97-ВР та ЦК України. Позовні вимоги щодо стягнення збитків є недоведеними, оскільки витрати, заявлені відповідачем, не мають обов’язкового характеру та необхідних ознак збитків, встановлених чинним законодавством, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором лізингу. Крім того, оскільки позивачем неправомірно визначена сума основної заборгованості, то і нарахована неустойка (пеня), 3% річних, а також інфляційні втрати, не підлягають стягненню з відповідача.

05.10.2017 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 30.10.2017.

Однак, 30.10.2017 судове засідання не відбулося через перебування судді на навчанні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд зазначеної справи у колегіальному складі.

Так, відповідно до ст. 46 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово; будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

З урахування складності даної справи, а також з метою забезпечення об’єктивного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду даної справи у складі трьох суддів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

розгляд справи №911/2379/17 здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Суддя С.І. Чонгова