Постановление суда № 70057787, 06.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 листопада 2017 року Справа № 918/503/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Білошкап О.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємтва, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора Ващишиної О.В., с. Бабин Рівненської області на ухвалувід 28.08.2017 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 918/503/17 господарського суду Рівненської областіза позовом приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора Ващишиної О.В. домалого приватного підприємства "Акме", м. Рівнепро стягнення 2 720 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 04.09.2017 приватним підприємством, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора Ващишиної О.В. (далі - заявник) касаційна скарга від 01.09.2017 №01-21/1/140 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі №918/503/17 не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору з касаційної скарги на апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення його сплати у зв'язку з порушенням щодо нього ліквідаційної процедури та відсутністю коштів.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Європейський суд з прав людини в рішенні Креуз проти Польщі у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Обставина, пов'язана з банкрутством заявника, є виключно наслідком господарської діяльності останнього, тому така обставина сама по собі не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та практику Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600 грн. (п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), тобто не є значною.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному підприємству, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора Ващишиної О.В. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі № 918/503/17.

2. Касаційну скаргу приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "Овас" в особі ліквідатора Ващишиної О.В. повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.В. Білошкап

О.Є. Короткевич