Решение № 7004361, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/427 05.11.09

За позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Володимирівни

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна"

про стягнення 36125,74 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 предст. за дов.,

від відповідача не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна"про стягнення 36125,74 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки № 36 від 22.06.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2009 порушено провадження у справі № 43/427 та призначено її розгляд на 05.11.2009.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник відповідача не зявився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.07 між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 36 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобовязався поставляти Відповідачу товар, а Відповідач зобовязався приймати товар та оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній специфікації.

На виконання умов договору Позивач здійснював поставку товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п.8.2 Договору Відповідач зобовязувався сплатити вартість поставленого товару на умовах відстрочення платежу протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором поставки № 36 від 15.10.07 складає: 35 666, 03 грн. основного боргу, 320,27 грн. інфляційних нарахувань та 139, 44 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.09 № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ", яка діяла на момент звернення Позивача до суду встановлено витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви (інф. лист ВГСУ № 01-08/271 від 29.04.09).

Позивач звернувся до суду 30.09.09, отже, сума витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу має складати 236, 00 грн.

Позивачем відповідно до квитанції № 43 від 16.07.09 сплачено витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315, 00 грн.

Отже, Позивачем безпідставно сплачено витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79, 00 грн., які підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕЙ Україна" (юр. адреса: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка 33, поверх 13; поштова адреса: 04050 м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10 код ЄДРПОУ 34356884, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (юр. адреса: 43021, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 35 666 (тридцять пять тисяч шістсот шісдесят шість) гривень 03 коп. основного боргу, 320 (триста двадцять) гривень 27 коп. інфляційних нарахувань, 139 (сто тридцять девять) гривень 44 коп. 3 % річних, 361 (триста шістдесят одну) гривню 26 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 (юр. адреса: 43021, АДРЕСА_2; поштова адреса: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із Державного бюджету України 79 (сімдесят девять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплаченого за квитанцією № 43 від 16.07.09, яке залишено в матеріалах справи, як внесеного у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Суддя М.В.Пасько