Постановление суда № 70024389, 31.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/790/6285/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 644/9094/16-ц Ізмайлов І.К.

Категорія: сімейні Доповідач - Хорошевський О.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кіся П.В.,

Кружиліної О.А.

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 рокупо справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову за його позовом до ОСОБА_4, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4, в якому просив визначити місце проживання спільної малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - позивачем по справі.

17.07.2017 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_4 не чинити дій щодо перешкоджання йому у вільному спілкуванні з сином ОСОБА_6, в тому числі, надаючи можливість підтримувати на регулярній основі особисті відносини та прямі фізичні контакти з дитиною, мати телефонні розмови, спілкування за допомогою інших сучасних засобів зв'язку (Skype, Viber тощо). Просив ухвалу оформити як виконавчий документ та зазначити, що така ухвала є виконавчим документом, та направити її для виконання до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву.

Посилається на те, що відповідач постійно порушує домовленість щодо порядку виховання малолітнього сина. Його спілкування з власною дитиною має нерегулярний характер, що порушує права його сина на спілкування та сімейне виховання батьком, а також права та законні інтереси самого позивача.

Забезпечення позову є необхідним зважаючи на те, що перешкоджання у спілкуванні позивача у спілкуванні з його сином може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, оскільки може мати наслідком втрату чи погіршення безпосередніх емоційних контактів дитини з батьком, підвищення рівня загрози одностороннього психологічного навіювання, що в подальшому впливатиме на можливу наявність ускладнень в дитячо-батьківських зв'язках та стосунках.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною другою цієї статті вказано, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач вимагає визначити місце проживання малолітнього сина з ним. Після вирішення цього питання може бути вирішено і питання про участь батька у вихованні дитини.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо невжиття заходів забезпечення позову.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни зазначеної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - П.В. Кісь

О.А. Кружиліна